Хлібороби Полтавщини жнивують, але нині тут невелике затишшя через негоду. Всього їм належить зібрати 354 тисячі гектарів ранніх зернових. Це не так багато, тому що загальна площа зернових в області цього року 1 мільйон 300 тисяч гектарів. На 16 липня ранні зернові скошено на 128 тисячах гектарів, або 36% площ, намолочено півмільйона тонн зерна. Торік на цю дату його було намолочено понад мільйон тонн.

Збирають усі озимі зернові культури. Щодо озимої пшениці, то її вже скошено й обмолочено на половині площ, або на 110 тисячах гектарів. Середня врожайність пшениці — 40 центнерів зерна з гектара, що на 3 центнери менше, ніж торік. На жаль, рясні й затяжні дощі з градом вимивають із зерна клейковину, погіршуючи його якість. Тож якщо на початку збирання продовольчого зерна в області було понад 80%, нині — 70%. Це попри те, що в більшості сільгосппідприємств у поля вносили органічні й мінеральні та мікродобрива.

— Я розмовляв із кількома керівниками потужних агроформувань області. Вони кажуть, що хоч ми і збираємо по 50 центнерів зерна пшениці, але через опади якість зерна погіршується. Тривожимося, що може прорости зерно в колосі, — розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов.

За його словами, загальний обсяг ємностей для зберігання зерна в області становить майже 6 мільйонів тонн. Усі склади на сьогодні підготовлені й активно приймають зерно. Збіжжя там трохи полежить, бо аграрії не поспішають його продавати. Хоч стартова ціна на нього не така вже й низька. За тонну пшениці 3 класу дають 2230 гривень, другого — 2310 гривень. Сподіваються, що пізніше його вартість іще зросте.

Прості підрахунки показують, що для того, щоб виробники зерна мали хоч 30% рентабельності, тонна пшениці має коштувати від 2,3 тисячі гривень. Не всі зернотрейдери готові купувати за такою ціною. Та в області чимало агроформувань, що експортують зерно за кордон самостійно.

Якщо погода не внесе коректив, полтавці планують у цьому сезоні зібрати 1 мільйон 200 тисяч тонн ранніх зернових, зокрема озимої пшениці — близько 750 тисяч тонн.

Разом із кукурудзою й іншими пізніми зерновими культурами — понад 5 мільйонів тонн зерна. З одного боку це добре, а з іншого…

Принагідно директор департаменту повідомив, що в Полтаві відбулася колегія облдержадміністрації, на якій він доповів про формування регіонального ресурсу зерна для того, щоб соціальні види хліба дорожчали не так різко. Згідно з розрахунками, полтавським аграріям для цього треба заготовити 35 тисяч тонн зерна. Із них 11 тисяч тонн зерна пшениці закуплять хлібозаводи за пільговою ціною, на рівні 1840—1900 гривень за тонну.

Із цією метою відбулася нарада і в голови облдержадміністрації, за участі представників райсільгоспвиробників, зацікавлених обласних служб та директорів хлібозаводів, хлібопекарів, Аграрного фонду. А вже наступного тижня в області підпишуть відповідний меморандум.

— Хоч є пропозиції, щоб із закону про зерно вилучити статтю про регіональні ресурси, ми вважаємо, — сказав Сергій Фролов, — що тільки завдяки цьому можемо якось вплинути на цінову ситуацію на ринку хліба.

Саме того, який споживають пересічні громадяни. А питома вага соціального хліба в області становить 20% усіх хлібобулочних виробів.