«Образи століть» — лики, виписані пензлем, що розповідають про людей, які залишили слід в історії, а серед них і збірні образи з автентичними рисами нашого народу. Виставка з однойменною назвою, на якій представлено твори художника Остапа Ковальчука, експонується в колегіумі в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній».
У цьому святому місці полюбляють виставляти свої твори митці. А для пана Остапа це ще й нагода пригадати роки навчання в художній школі й випускну роботу, присвячену Іванові Мазепі. Тож сповільнивши крок біля пам’ятника славетному гетьманові, котрий опікувався колегіумом, майстер пензля поспішив на зустріч із шанувальниками. А їх до невеличкого за розмірами та дуже затишного виставкового залу набилося вщерть. Кожен хотів побачити картини знаного митця, щоб звірити власний історичний годинник з його світобаченням. Скільки людей — стільки й уявлень про минувшину.
Ось портрет Анни Ярославни, королеви Франції, молодшої доньки Ярослава Мудрого. Прості й милі риси обличчя, вогник в очах і присутність того глибокого інтелекту, завдяки якому київська княжна здійснила культурний переворот у неосвіченому на той час Парижі. А ось і слов’янка у вінку — гожа, скромна, мрійлива. Гетьман Остап Гоголь — чоловік із вольовим і рішучим обличчям. Княгиня — тендітна, та, видно, з неабияким характером. «Історію творили чоловіки, однак роль жінок, хай і трохи завуальована, на другому плані, не менш важлива», — вважає митець.
Остап Ковальчук — кандидат мистецтвознавства, проректор з наукової роботи Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, доцент. Він має чимало персональних виставок, які викликали незмінну увагу шанувальників живопису. Чернігівці як жителі багатого на історичні події краю теж захопилися побаченим з першого погляду. Розмова з картинами художника, хоч і без слів, та дуже глибока і повчальна: народ, що прихиляється до свого минулого, не загубиться у майбутньому.
Ми в Google+