Оскільки пандемія COVID-19 забирає у людства те, що ми вважаємо «нормальним», археологія та давня історія на конкретних прикладах може дещо втішити нас щодо пристосовності нашого виду до щедрот цивілізації. Так, археолог з університету Фліндерса і древній історик доктор Аня Котарба зосередила увагу на екстремальних історичних подіях, які в минулому представляли серйозну загрозу для homo sapiens. На її переконання людське суспільство і економіка не тільки зможуть, а й будуть виникати знову.
Аня Котарба досліджує глобальні зв'язки за допомогою вивчення древніх міжнародних торгових шляхів і адаптації людини до екстремальних змін. Вона пояснює, що процеси урбанізації та зростання населення в стародавньому світі спочатку дозволили виникати різної сили спалахам інфекційних захворювань та епідемій. Це часто несподіваним чином ставало причиною подальшого зростання економіки.
«Чорна смерть, яка, на нашу думку, вбила чверть або більше жителів Європи і Близького Сходу в 1300-х роках, насправді в довгостроковій перспективі призвела до поліпшення умов життя і праці для робітників, відкрила ринки і сприяла зростанню економіки», — говорить доктор Котарба.
Доктор Котарба зазначає, що археологічні джерела наочно показують, що стародавні епідемії фактично розпочалися на початку зародження міського життя і посилилися з появою стародавньої глобальної економіки. «Ми вперше визнаємо, що масове поширеня інфекційних захворювань, що археологічно підтверджено, відбувалося в епоху неоліту, коли невеликі групи мисливців-збирачів перейшли до більш сидячого способу життя. Перші постійні великі поселення і рух до урбанізації збільшили кількість людей, що живуть у тісному сусідстві один з одним і зі своїми недавно одомашненими тваринами, які харчувалися відходами», — говорить доктор Котарба.
Такий спосіб життя дозволив вперше поширити зоонозні, тобто тваринні захворювання, наприклад такі, як бубонна чума, хоча перші зоонозні захворювання вже можна було спостерігати в скелетах приблизно 2,8 мільйона років тому в одного з наших найстаріших предків — австралопітека африканського. Археологія показує, що це те, з чим люди, як сучасні, так і архаїчні, стикалися мільйони років і рухалися до більш сучасного способу життя.
Ситуація стала більш складною, коли процвіла торгівля між повністю урбанізованими містами, що знаходилися на далеких відстанях, які розвивалися в різних частинах світу в період бронзового століття (близько 3000-1200 рр. до н.е.). Уже на цьому етапі населення багатьох стародавніх міст перевищувало 100 тисяч чоловік, а древній Рим, як кажуть, досяг понад 1 мільйона жителів приблизно в 200 році нашої ери.
Торгові маршрути, часто пов'язані з попитом на екзотичні і розкішні товари, наприклад, спеції, були головною причиною масових спалахів інфекційних захворювань в стародавньому світі, в середньовіччі і навіть на початку сучасної епохи. На зорі розвитку світової економіки каравани і кораблі безперешкодно пов'язували розрізнені народи, культури і екосистеми і, отже, служили ключовими вузлами в поширенні глобальних хвороб. Це відбувалося також тому, що в стародавньому світі не було як таких пасажирських суден, тому всі подорожі повинні були здійснюватися на борту торговельних суден уздовж торгових шляхів. Можна відзначити, що навіть саме слово «карантин» фактично взяте з морської термінології.
Також археолог пояснює, що homo sapiens є одним із найбільш адаптованих видів на Землі, що успішно виник у результаті екстремальних демографічних і екологічних стресів. Це зокрема стосується супервулканічного виверження Тоба, що відбулося 75 000 років тому, яке створило генетично вузьке місце, коли на всій планеті вижила відносно мала кількість первісних людей. А також вказує на пізньоримську чуму Юстиніана (541-542 р.р. н. е.), яка вбила від 25 до 50 мільйонів чоловік. Однак після такого масового вимирання людина знову виростала як вид, але вже з більш адаптованими рисами, якими користувалися ті, хто зміг вижити.
Ця історична картина стала зрозумілою завдяки біомолекулярній археології та генетиці патогенів, які в даний час знаходяться на передньому краї вивчення древніх хвороб, поряд з вивченням взаємозв'язку древніх торговельних шляхів. Нові методи дозволяють по-новому поглянути на територіальні масштаби і охоплення різних штамів вірусів і бактерій і вказують на прецедент позитивних довгострокових наслідків історичних пандемій та інших катастроф.
«Ми вже спостерігаємо позитивний вплив блокувань, пов'язаних з COVID-19. Будемо сподіватися, що, як і наші попередники в Стародавньому Єгипті, Римі та середньовічній Британії, ми вийдемо з нашої ізоляції сильнішими і, будемо сподіватися, мудрішими», — зазначила доктор Котарба.
Ми в Google+