В океанах Землі проживає понад 500 видів акул: від крихітних до величезних акул-гоблінів та інших монстрів. І нинішній баланс видів акул, який ми спостерігаємо сьогодні, виник після масового вимирання мешканців океану крейдяно-палеогенового періоду 66 мільйонів років тому.
Про це свідчать дані нового дослідження, повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на earth-chronicles.
У крейдяний період (він розпочався близько 145 мільйонів років тому, закінчився 66 мільйонів років тому і проіснував майже 79 мільйонів років) у морях домінували ламноподібні акули (Lamniformes) – величезні океанські акули-монстри з торпедоподібною формою тіла. Сучасні ламноподібні акули: велика біла акула та акула-молот.
Однак, вивчаючи сотні різних форм стародавніх викопних решток зубів акул, дослідники виявили, що різновид кархариноподібних акул (Carcharhiniformes) – найбільший ряд акул. Представники цього ряду характеризуються наявністю третьої повіки, двох спинних плавців, анального плавця та п'яти зябрових щілин – почав активно розвиватися, у той час як багато ламноподібних акул вимерли.
«Вивчення копалин акул – це і прокляття, і благословення водночас», – розповідає Ніл Ашліман, еволюційний біолог з Університету Св. Амвросія, який не брав участі в дослідженні.
«Цілісні екземпляри – надзвичайна рідкість, тому що хрящові скелети цих тварин погано кам’яніють. В акул постійно виростають і випадають зуби протягом усього життя. Власне, через цю скарбницю з зубами у нас є чітке розуміння того, коли в геологічному літописі з'являлися і зникали різні групи акул».
Проаналізувавши різні форми 597 стародавніх зубів акул з усього світу, що датуються 56 - 72 мільйонами років тому, вчені прийшли до висновку, що вимирання однієї групи акул і процвітання іншої було пов'язано зі зміною раціону харчування і джерелом їжі. Ламноподібні акули їли багато кальмарів і морських рептилій, але їхні види майже повністю вимерли. Невеликі ж кісткові риби, з іншого боку, почали наповнювати моря і стали їжею для кархариноподібних акул, які на них полювали.
Вивчення еволюції акул допомагає вченим знаходити способи збереження сучасних видів, які знаходяться під загрозою знищення.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+