Фахівці у галузі енергоефективності стверджують, що українці споживають в середньому втричі більше електро- і теплової енергії, ніж європейці. Це зазвичай тому, що використовуємо застаріле обладнання, та й самі не надто ощадливі. Але ж взявши курс на євроінтеграцію, маємо вчитися ощадливості, тим паче що Європа недвозначно дала зрозуміти, що без другого може й не буде першого. І починати пора з нормативно-правового забезпечення цього питання. Тож Мінрегіонбуд спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження розробили проект закону «Про енергетичну ефективність будівель», який намагався узгодити вимоги європейського законодавства з вітчизняними реаліями. Нещодавно цей законопроект подали у Верховну Раду, але його відправили на доопрацювання.

Зміни і доповнення до нього обговорювали днями у Кабінеті Міністрів на експертній раді у режимі відеоконференції представники Мінрегіонбуду та фахівці з енергоефективності із Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Харкова та Черкас.

— Закон передбачає перелік об’єктів, власники яких мають обов’язково отримати сертифікат енергоефективності. Це споруди, які нині будують (для них його видаватиме проектувальник); житло, яке власник планує продати або здавати в оренду (приватні будинки площею понад 250 квадратних метрів і квартири у багатоповерхівках, але тут сертифікат видаватимуть на весь будинок, а не на окрему квартиру); об’єкти державних та муніципальних органів і ті, на яких реалізують енергоефективні проекти та які потребують державної підтримки (перевірятиме ці об’єкти і видаватиме сертифікати спеціально підготовлений та акредитований аудитор), — поінформував заступник директора департаменту державного регулювання — начальник відділу програм та моніторингу показників енергоефективності Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Володимир Бучик.

І додав, що у планах — створення фонду енергоефективності, який розроблятиме програми державної підтримки для енергоефективних заходів.

Щодо вартості послуг аудиторів під час експертної ради розгорнулась дискусія. Також експерти з Харкова переймалися тим, що ліниві аудитори можуть створити онлайн-фірми, які видаватимуть такі сертифікати навіть без виїзду фахівця на об’єкт. Тож який сенс у такому документі? Адже аудитор має не лише проінспектувати, а й дати пораду власнику, як вдосконалити та мінімізувати використання енергоносіїв. А одеські експерти сумніваються в тому, чи зможуть взагалі незаможні громадяни скористатися послугами аудиторів. І це може завадити їм продати чи здати житло в оренду.

Отже, дискусії навколо проекту закону тривають. Але з одним згодні всі: якщо хочемо жити добре, маємо вчитися економії та ефективного використання ресурсів.