За твердженнями соціологів, оприлюднюється менш ніж 10% зібраних даних. Частину відкладають на потім. Однак «потім» може й не бути. 

Так сталося зокрема із соціологічними дослідженнями Національної академії наук до 1990 року. За повідомленням генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, їх втрачено.

Якщо ж не збирати доробок соціологів, можна втратити свідчення розвитку подій у нинішній Україні, переконаний вчений. Саме тому Київський міжнародний інститут соціології і Центр «Соціальні індикатори» спільно з Києво-Могилянською академією за грантом Міжнародного фонду «Відродження» створили першу чергу Національного банку соціологічних даних «Київський архів».

Розуміння соціальних процесів в Україні (зокрема й розвитку громадянського суспільства) не можливе без аналізу інформації, що характеризує ці процеси. На сьогодні різні організації зібрали й продовжують збирати значний обсяг соціальних даних, що використовуються зазвичай лише ними.

На сьогодні більшість країн мають національні банки соціологічних досліджень. Вони містять інформацію, що є суттєвим доповненням до державної статистики. Банки даних надають унікальну можливість для дослідження динаміки тих чи тих процесів, для порівняльного аналізу досліджень різних країн та різних регіонів однієї країни.

Створене сховище містить дані деяких досліджень головних виробників соціологічної інформації в Україні — Київського міжнародного інституту соціології, компанії «СОЦІС», ТНС, Інституту соціології НАН України, Національного університету ім. Т. Шевченка, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Фонду «Демократичні ініціативи» тощо.

Банк має на меті продовжувати збір даних і в наступних роках, розширювати кількість даних, що зберігаються, і кількість організацій, що їх надають, а також приєднатися до Ради Європейських банків даних суспільних наук (CESSDA).

Банком зможуть користуватися представники урядових і неурядових організацій, політичні й громадські діячі, зацікавлені в отриманні надійних макросоціальних показників розвитку суспільства, а також журналісти, науковці, студенти й аспіранти, які готують курсові, дипломні і дисертаційні роботи.

Управління стратегією діяльності банку даних здійснює Наглядова рада Соціологічної асоціації України.

За словами декана факультету Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Андрія Гурбачика, створений банк не менш важливий за сховища Національної бібліотеки, адже архіви дають можливість зокрема й надавати світу неупереджену об’єктивну інформацію про нашу державу. Він допоможе вийти на світову арену для обміну даними.

Додамо, що ідею такого сховища ініціювали неодноразово. Спроби були — не вистачало політичної волі. Тепер головна проблема: що робити, коли закінчиться міжнародний грант? Ентузіасти впевнені, що новонароджене дітище збережуть і розвиватимуть.