ПРАКТИКА

Педагоги і виробничники об’єднали зусилля в навчальному процесі

Жарт це чи правда — не знаю. Але ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко привселюдно пообіцяв, що відтепер професори цього навчального закладу носитимуть одяг, пошитий студентами. Мовляв, щоб усі бачили, чого навчили.

Допомогти становленню майбутніх фахівців вирішили у Вінницькому ПАТ «Володарка», продукцію якого успішно продають у Німеччині, Канаді, Франції, Голландії та Арабських Еміратах, причому з бирками всесвітньо відомої фірми. Одне слово, брендовий одяг.

Тут, до речі, працює 50 випускників університету. Серед них — багаторічний керівник, а тепер голова спостережної ради Леонід Гавриш. Він, як ніхто, знає, яким вимогам має відповідати випускник університету. Там їх прагнуть задовольнити. Теоретично все можуть. Для набуття практичних навичок бракує відповідної бази, а держава не має змоги її забезпечити.

— Наше спільне завдання — наблизити студента до виробництва, — говорить Леонід Гавриш. — Університет таких умов не має. Наше підприємство — одне з найпотужніших в Європі. Використовуємо найсучасніше обладнання. Тому зацікавлені в тому, щоб майбутні фахівці освоювали його ще в університеті.

Два керівники — університету й підприємства — домовилися створити на базі навчального закладу студентський навчально-науково-виробничий центр «Експрес-ательє». Ініціатори впевнені: студенти, які пройдуть тут практику, зможуть згодом упевнено почуватися не лише на виробництві в будь-якій країні, а й відкривати власну справу.

Подія, здається, суто університетського значення. Аж ні! Її значення оцінили не лише педагоги, науковці, представники підприємств і керівництва Вінницької області, які взяли участь у відкритті ательє. Серед присутніх були відомий поет-пісняр Вадим Крищенко, народний артист Олександр Трофимчук, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Герой України Анатолій Паламаренко. Що їх зацікавило?

— Ми прийшли, — сказав Анатолій Паламаренко, — підтримати прекрасну ідею. Творення одягу — теж мистецтво. Хочемо, щоб про почин науки і бізнесу знало більше підприємств і щоб вони не нарікали на кваліфікацію молодих фахівців, а сприяли її підвищенню ще на студентській лаві.

Не приховаю й іншого: давно знаю Леоніда Гавриша. Він — унікального таланту і безмірної відданості справі людина. Людина з великої букви, бо зумів у час розрухи зберегти і вивести на світовий рівень «Володарку». З виховної точки зору важлива не лише матеріально-технічна допомога університету, а й приклад Леоніда Гавриша служіння країні.

Іван ГРИЩЕНКО,
ректор Київського національного університету технологій та дизайну:

— Взаємодія ВНЗ і підприємства зорієнтована на досягнення спільних інтересів. Ми маємо виховати фахівця інноваційного типу. Роботодавець і система освіти бажають одного і того самого. Ми демонструємо програму співпраці на заміну старої практики шефських відносин.

Одним із відносно нових для вищої освіти термінів став «кластер». Під цим поняттям розуміють сукупність територіально локалізованих взаємопов’язаних закладів професійної освіти, а також підприємств галузі або роботодавців.

Кластерний підхід змінює акценти у визначенні традиційних завдань вищої освіти. Наприклад, корегування освітніх професійних програм, існуючі суперечності між змістом освіти і кваліфікаційними вимогами роботодавців.

Ідея нашого співробітництва грунтується на стратегічному партнерстві. А воно, крім усього, відкриває перспективу здійснення госпдоговірних тем.