Через варварське ставлення до природи головна річка України замулюється з року в рік. Зважаючи на підвищену солоність води, у дніпровській фауні відбуваються зміни, якими цікавляться не лише екологи, а й іхтіологи…

Досі вважалось, що у Дніпрі водяться лише риби та раки. Проте нещодавно у соцмережі Facebook продемонстрували відео з медузою, яку виловили під Києвом — на острові Великий (поблизу Вишгорода). Чим викликана поява цього морського гостя у прісноводній воді?

— Дійсно, для Дніпра це нехарактерно. Біологам та екологічній інспекції варто замислитись над появою медуз, — говорить еколог Максим Сорока.

— Медуза — живий фільтр водойми, що свідчить про погіршення стану річки. Внаслідок забруднення води у медузи є багато їжі. Не знаючи міри, вона їсть і росте у розмірах.

Не виключено, що медузи перебрались до нас через розвиток судноплавства, «прописавшись» на днищах іноземних кораблів. З яких морів вони завітали, не так уже й важливо. Бентежить інше: у Дніпрі створені досить сприятливі умови для цих жалюгідних тваринок, які полюбляють стоячі та слабопроточні водоймища.
— За останні роки у каскаді Дніпровських водосховищ утворилася своя екосистема, відмінна від річкової, — стверджує голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. — Така вода, згідно з дослідженнями учених, нагадує коктейль з усієї таблиці Менделєєва. Завдяки цьому солоність підвищилася, що й створює можливість оселитися мешканцям морських лиманів. Якщо три роки тому рибуголку і меду зможна було зустріти у дельті Дніпра і зрідка в Каховському водосховищі, то сьогодні вони трапляються в столичних затоках.

На думку експертів, з року в рік Дніпро катастрофічно заростає і міліє. Тільки в столичній акваторії нарахували 57 мілин, які через 3-5 років можуть перетворитися на невеличкі острови. Проблема ускладнюється ще й тим, що сьогодні береги річки сприймаються в якості не місць відпочинку, а будівельних майданчиків, котрі виростають всупереч законодавчим вимогам.

— Згідно з Водним кодексом, санітарна зона вздовж великих водойм — 100 метрів від води, уздовж середніх — 50 метрів, уздовж малих — 25 метрів. Але в населених пунктах правила забудови берегів регулює сама громада, яка несе відповідальність за наслідки, — розповідає голова Державного агентства водних ресурсів Ірина Овчаренко.

На превеликий жаль, у Києві цих водних норм не дотримуються: гаражі, дачні кооперативи, автозаправки і навіть ресторани (які не приєднані до каналізаційної інфраструктури), нахабно врізаються у зливові стоки для дощових вод. А потім усе це «добро» потрапляє до річки. Щоб зменшити загрози від таких забруднень, комунальники змушені збільшувати обсяги використання хлору та коагулянтів — речовин, котрі застосовуються для щоденного очищення майже 650 тис. кубометрів води (саме стільки Київ «випиває» щодоби). Як наслідок, дорожчає собівартість питної води. Таким чином, за гріхи спритних ділків змушені розплачуватися прості мешканці столиці.

Про це, до речі, повідомив перший заступник директора з експлуатації водопровідного господарства «Київводоканалу» Володимир Костюк:

– Із середини 2017 року до середини 2018 року через високу забрудненість води у Дніпрі та Десні ми використовуємо удвічі більше коагулянтів, щоб зняти розчинні сполуки. Збільшили і дози хлору, тому що погіршився бактеріальний стан річок.

На високий рівень забруднення річки вказують і дослідження «Вкрадений Дніпро», яке було проведене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Згідно з його результатами, прибережну зону окупували майже 150 парканів. На даний момент лише 15% берегів не мають забудови. В інших місцях доступи до води ускладнені або зовсім відсутні. Який вихід?

На думку експертів, треба починати з того, щоб заборонити нові довгобуди на дніпровських берегах. Своє слово також мають сказати представники влади: вони повинні знести самовільно зведені паркани, суттєво підняти орендну плату на річкових ландшафтах для промисловців, а головне — реалізувати давнорозробленийпроект «Дніпровська перлина» як одну з найважливіших ініціатив Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ
для "Урядового кур'єра