«Молодіжна політика нині не відповідає соціальним запитам самої молоді. І це серйозний виклик. Криза молодіжної політики вийшла на рівень загрози національній безпеці країни. Про це свідчить масова участь молоді в революційних процесах», — таку думку висловив під час спеціально зорганізованої в Комунікативному центрі уряду експертної зустрічі перший заступник міністра молоді та спорту Андрій Вишняк. 

Перед тим, як розповісти Дніпропетровську, Львову та Одесі в онлайн-режимі про наміри відомства вдосконалити молодіжну політику, посадовець озвучив статистичні дані.

Так, індекс дестабілізованості протестних настроїв серед молоді, за даними Інституту соціології НАНУ, перевищив критичну межу 4,4 бала. Неефективним нині є й використання молодіжного ресурсу. Загалом у країні понад 14 мільйонів осіб віком від 14 до 35 років. Серед них більшість молодих людей, які проживають у сільській місцевості, не мають доступу до якісної освіти. А молоді дипломовані спеціалісти дедалі частіше поповнюють лави безробітних (торік рівень зайнятості серед категорії 25—34 роки становив близько 70%). Така тенденція спричинена низькою конкурентоспроможністю молоді на ринку праці, адже 60% роботодавців не задоволені якістю підготовки молодих спеціалістів.

Показник забезпечення молоді житлом також досяг критично низького рівня — нині лише 33% молодих родин мешкають в окремих будинках чи квартирах, 14% винаймають квартири, а 10% проживають у гуртожитках. Ще третина родин взагалі не мають власного житла.

Ці проблеми розв’язуватимуть держава і громадськість разом. Мінмолодьспорту вже заговорило про впровадження в життя нової моделі молодіжної політики, підготувало спеціальний проект Концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016—2020 роки та представила його експертам. Йдеться про принципово нове бачення молодіжної політики. Концепція містить шість головних пріоритетів з урахуванням національної специфіки.

Проект передбачає створення неформальної освіти, легалізацію її на рівні з офіційною, аби молодь мала змогу набути певних професійних навичок та знайти роботу. Здоров’я, громадськість, патріотизм також стануть у фокусі уваги. Зі свого боку держава має відмовитися від «патерналізму у реалізації молодіжної політики», а сприймати молоде покоління за суб’єкт, який розвивається самостійно та наділений чіткими повноваженнями. Для цього в обласних центрах створять спеціальні молодіжні будинки.