Кліматологи виявили, що приблизно 400 тисяч років тому, ще під час льодовикового періоду, площа вічної мерзлоти на території сучасної Канади і півночі США різко зменшилася. Статтю з описом їх дослідження опублікував науковий журнал Science Advances.

«З одного боку, наші спостереження та аналогічні вимірювання в Сибіру показують, що клімат всієї Арктики майже 400 тисяч років тому став більш стабільним. З іншого боку, ми не знайшли свідчень того, що в більш ранні епохи через танення вічної мерзлоти траплялися різкі сплески концентрації парникових газів», – пишуть дослідники.

Вчені припускають, що через швидке потепління Арктики в результаті глобальної зміни клімату площа вічної мерзлоти різко зменшиться. За деякими оцінками, до кінця XXI століття може зникнути майже третина вічної мерзлоти на півдні Сибіру і Аляски. В результаті в атмосферу може потрапити величезна кількість метану і вуглекислого газу.

Досліджуючи кальцит і аналогічні гірські породи на стінах кількох печер на півночі США і Канади, кліматологи під керівництвом доцента Бостонського коледжу Джеремі Шакуна виявили і вивчили наслідки подібного масового танення вічної мерзлоти. Воно відбулося відносно недавно за мірками геології, майже 400 тисяч років тому.

Вік сталактитів, сталагмітів і інших кальцитових відкладень у цих печерах – майже півтора мільйона років. Їх хімічний та ізотопний склад може показувати, за яких погодних умовах і температури вони формувалися.

Вимірявши частки ізотопів урану і торію в цих відкладеннях, кліматологи виявили, що приблизно 400 тисяч років тому вічної мерзлоти не було майже на всій території нинішніх Канади та Аляски за межами полярного кола. Аналогічне потепління відбувалося і раніше.

Приблизно в той же час і схожим чином змінювався клімат Сибіру. Тобто вічна мерзлота була нестабільною протягом більшої частини плейстоцену. Однак танення вічної мерзлоти, за поки незрозумілих причин, ніяк не впливало на клімат Землі і концентрацію парникових газів в її атмосфері.

Вчені вважають, що можливою причиною могло бути те, що періодичне зникнення вічної мерзлоти заважало органіці накопичуватися у великих кількостях. Однак кліматологи не виключають, що метан і вуглекислий газ, які утворювалися в процесі розкладання решток рослин і тварин, мігло щось поглинати.

Дослідники сподіваються, що подальше вивчення клімату льодовикової епохи допоможуть знайти пояснення цієї аномалії, а також зрозуміти, чому клімат Арктики різко стабілізувався 400 тисяч років тому. Це критично важливо для точних оцінок того, як танення вічної мерзлоти вплине на клімат планети в ХХІ столітті і в наступні історичні періоди, підсумували дослідники.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»