У роботі міжнародної конференції «Запуск суспільного мовлення в Україні. Зворотний відлік», крім вітчизняних учасників, взяли участь представники Ради Європи, Представництва ЄС в Україні, Європейської мовної спілки, посли Канади і Бельгії. Форум  організовано для сприяння ефективному та прозорому процесу переходу від державного до суспільного мовлення в Україні відповідно до європейських стандартів.

Як відомо, 17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Доти Україна лишалася однією з двох країн Європи (разом з Білоруссю), яка не мала правової основи функціонування суспільного мовлення. Тож, виступаючи на відкритті заходу, представник Ради Європи Сільвія Грюндман зазначила: «Ухвалення цього закону — важливий крок України. Нове законодавство є добрим початком, і я вірю, що воно буде далі вдосконалене відповідно до європейських стандартів. Рада Європи готова надати експертну підтримку і провести юридичний аналіз для вдосконалення законодавства».

Закон передбачав, що протягом шести місяців — до 15 листопада 2014 року — слід здійснити першочергові заходи для запуску суспільного мовлення в Україні. Результати напрацювань робочої групи з розроблення стратегії створення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до якої залучили вітчизняних мовників, а також представників громадських організацій, європейських експертів, обговорені на конференції. Озвучено проблеми, що досі не розв’язані і гальмують процес.

Йдеться, зокрема, про вдосконалення Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» й узгодження його з європейськими стандартами, забезпечення фінансової та редакційної незалежності НСТУ, розроблення системи прозорого обрання членів Наглядової ради НСТУ та гарантування її незалежності.

Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд запевнила, що запропоновані зміни до закону про суспільне мовлення буде внесено.

Складність впровадження суспільного мовлення, на думку голови Держтелерадіо Олега Наливайка, в тому, що суспільство мало про нього знає, а тому слід активізувати роз’яснювальну роботу. А ось голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко вбачає велику небезпеку в недостатній активності громадських організацій при висуванні кандидатів до Наглядової ради.

Проблем багато. Але, як зазначив посол Канади Роман Ващук, мало про них говорити — результати роботи він (і всі українці) хоче побачити на екрані.

Хочеться також процитувати слова генерального директора Європейської мовної спілки Інгрід Делтенре: «Незалежні ЗМІ не лише слугують людям, вони є також наріжним каменем кожної економіки й демократії. І цей обов’язок нерозривний. Якщо ЗМІ має не кращу форму, то це лише відображає те, що політична, економічна ситуація та рівень демократії так само перебувають не на належному рівні. Суспільне мовлення має бути рушієм з удосконалення цих систем».

АВТОРИТЕТНО

Аби не вводити в оману громадян

В’ячеслав КИРИЛЕНКО,
віце-прем’єр міністр — міністр культури:

— Нині маємо унікальний шанс для здійснення системних змін. Вони не можливі без впровадження суспільного мовлення, адже залежні медіа виробляють продукт, що вводить в оману громадян. Теперішній шанс може бути останнім, і його слід сповна використати. Закон про суспільне мовлення не діяв, бо тодішня влада гальмувала його впровадження. Нинішня влада сприяє його здійсненню. Суспільне мовлення — ключова реформа в інформаційній сфері. За наявності політичної волі з 1 січня наступного року розпочнеться реалізація закону. Внесення змін до нього дадуть змогу уникнути певних неузгоджень. Однак філософію суспільного мовлення не переглядатимуть. Ще не всі розуміють суті запропонованих змін. Впровадження європейського досвіду дасть змогу впоратися із завданням.