Бог обдарував Ліну Костенко неземним талантом і наділив довгим життям, а непростим і водночас щасливим вона зробила його сама. Бо жодного разу не збилася з праведного шляху на манівці, не поступилася темряві. Вона не тільки сама вистояла в мороку несвободи, а й своїм словом — потужним і ніжним — не давала забути нам, українцям, якого ми роду, які чесноти маємо, а яких недоліків треба позбуватися. 

Ми віримо кожному її слову, бо знаємо: нашу улюбленицю ніколи не цікавили нагороди і почесті, звання і матеріальні блага. Від її лірики щемить серце і очі наповнюються сльозами — у своїх поезіях вона розкриває душу до останку, бо сприймає нас, читачів як найближчих друзів.

Ліна Костенко: «І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна». Фото з сайту propaganda-journal.net

Нині, коли всім нам так важко, коли триває жорстокий бій з ворогом зі зброєю — на фронті і з не завжди видимим, корупційним, — у тилу, ми чекаємо слів підтримки від Ліни Костенко. Вона вже сказала їх бійцям добровольчого батальйону особливого призначення «Київ-1». Учора вони вирушили на передову з кількома її збірками та власноруч написаними побажаннями. А на титулі однієї з книг вони прочитали такі рядки із ще не опублікованої поезії:

«І жах, і кров, і смерть,
і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра — ви».

Учора, 19 березня, із 85-річчям поетесу привітали Президент України Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

«Сердечно вітаю зі знаменним ювілеєм Вас — княгиню української поезії, — звернувся до Ліни Костенко Петро Порошенко. — Разом із мільйонами шанувальників захоплююся Вашою творчістю, вдячний Вам за відкриття сили і багатства української мови, яка говорить кожним Вашим рядком. У найтяжчі часи Ви зберегли свободу свого слова, а Ваше слово веде до свободи всіх нас».

Арсеній Яценюк зазначив: «Ми вслухаємося у Ваші поезії, звіряємося з ними, вчимося у них і, сподіваємося, стаємо бодай трохи кращими. З води Вам і роси, дорога Ліно Василівно, хай здійснюється все Вами задумане. І хай Доля — «Ваша обраниця, до якої Ви ніколи не мали жодних претензій», завжди всміхається Вам».