Може статися так, що Україна у Європи купуватиме сорти хурми української селекції. Адже наші науково-дослідні установи не погоджуються на співпрацю із селекціонерами. Я вже звертався в шість установ, яким мої досягнення пропонував для подальшого співробітництва як опорного пункту. Але отримав таку відповідь: ваші ідеї дуже мудрі, але у нас грошей на це немає.

Водночас, прочитавши мої публікації в Інтернеті про морозостійкі гібриди, першими їх побачити приїхали сусіди — угорці з Будапешта. Потім приїхали два словацькі науковці, один з яких пізніше зателефонував із Сербії і повідомив, що моїми напрацюваннями дуже цікавляться науковці з Голландії. Але я хочу, щоб моя праця слугувала насамперед Україні.

З початку своєї наукової роботи випробував у зоні Закарпаття майже 100 сортів хурми (американські diospiros virginiana, diospiros kaki) та їх гібридні форми, 10% з яких вивів  сам.

Ще в 1959 році в Нікітському ботсаду селекціонери завдяки зближенню (щеплення на одному дереві) двох видів — хурми віргінської (мама) і хурми східної (батько) отримав гібридну форму, яка у батька успадкувала великоплідність (у 3—4 рази більша від хурми віргінської), а у мами — морозостійкість (витримує до -300С) та високі смакові якості. Цукристість гібрида становила до 25%. Далі від вільного запилення сорту росіянка отримали друге покоління міжвидових гібридів: нікітська бордова, росіянка-2, червона шапочка, новинка. Потім від великого шанувальника хурми Валерія Черняєва, який 53 роки присвятив цій культурі, свої напрацювання передав мені безкоштовно, коли я навчався ще в аспірантурі. Так я отримав десятки сортів хурми від Валерія Платоновича і з початком їх плодоношення почав експериментувати.

Сорт нікітська бордова виявився дуже продуктивною «мамою», і через 9—13 років я почав милуватись плодоношенням сіянців нікітської бордової — шельмі дізел та близнюки. Сіянець сорту гора Роджерс порадував своєю однодомною формою (коли квітки — чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) — розміщені на одній і тій самій рослині), а головне — смаковими якостями і желеподібною м’якоттю. Це гібридна форма уже четвертого покоління. «Сестричка» цього сорту гора Говерла дала в сіянцях теж однодомну форму, де і жіночі й чоловічі квітки розміщені на одному дереві.

Уже плодоносить сіянець хурми східної сорту хіакуме, який є одним із найвідоміших з-поміж корольків, які за наявності в плодах насіння солодкі й у твердому стані. Запустивши сіянцевий конвеєр, найзнаменитіша «мама» нікітська бордова, її «мама» росіянка-18, її «дочка» росіянка-2, що окупували мою присадибну ділянку (урочище Холмовецька гора, Закарпаття) та сіянці хурми східної показують, на що вони здатні. У холодильнику вже є насіння, що представляє п’яте покоління. Усі вони можуть у майбутньому збагачувати вітамінами стіл українців. 

Михайло ЗЕЛДІ,
селекціонер-сортовипробувач
для «Урядового кур’єра»