Рівненщина стане першою в Україні областю, яка матиме потужну стратегію економічного та соціального розвитку до 2020 року з урахуванням особливостей регіону. Робота над масштабним документом уже на завершальній стадії. Першу його частину, напрацьовану за допомогою міжнародних експертів, днями презентували громадськості.
Власне, й сама громадськість прагне сказати своє слово у найближчій семирічці: понад сотня науковців, представників громадських організацій та фахівців у різних галузях долучилися до створення стратегії, яку розробили за європейською методикою.
— Наш край увійшов до п’ятірки пілотних областей, які Євросоюз обрав для реалізації проекту «Підтримка політики регіонального розвитку України». Ми виграли грант на розробку стратегії економічного та соціального розвитку регіону. Стратегічне економічне планування є в різних економіках, в ЄС воно складається із семирічних циклів. Тому Рівненщина має унікальний шанс стати першою областю в Україні з власною економічною стратегією — а це надзвичайно важливий сигнал для інвесторів, — коментує голова Рівненської облдержадміністрації Сергій Рибачок.
У лідерах — економіка послуг
Представник проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Юрій Третяк додає, що на Рівненщині над стратегією фахово працюють місцеві управлінці, науковці, освітяни, долучаються й чимало громадських активістів. Саме цей внесок є максимально важливим. Бо ізсередини видніше сильні та слабкі аспекти розвитку. І в цьому головна відмінність від тих стратегій, що розроблялися 5-7 років тому.
- Саме завдяки підтримці ЄС ми чи не вперше спробували так глибоко та детально проаналізувати всі сфери життя краю щодо їх перспективного розвитку. Ресурсний потенціал, його комплексне та раціональне використання є визначальною передумовою. Взяли до уваги й демографічний чинник, і трудові ресурси, — каже директор департаменту економічного розвитку та торгівлі Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. — Виходить так, що нині маємо економіку послуг, котра вже перевищує обсяги промислового та агропромислового виробництва в краї. У валовій доданій вартості промисловість становить 20%, сільське господарство — 17. Решта — те, що належить до сфери послуг: транспорт, зв’язок, будівництво, торгівля, освіта, охорона здоров’я. Основна ж додана вартість, зрозуміло, формується в промисловості. Але в ній працює лише 13% від загальної кількості зайнятих громадян: із 400 тисяч жителів області, які офіційно працевлаштовані, лише 64 тисячі — у промисловості. Для порівняння: в сільському господарстві трудиться 19% працевлаштованих. Найбільшу частку доданої вартості має машинобудування, тому саме його потенціал є визначальним. Наша стратегія передбачає відродження на новій модернізованій основі підприємств цієї галузі — радіозаводу, заводу тракторних агрегатів. Адже одне робоче місце в промисловості створює щонайменше два суміжних.
Перспективи Рівненщини — в активізації інвестиційної діяльності (насамперед у депресивних районах), у створенні належних умов для самозайнятості населення (скажімо, в прийнятті пакета рішень, які легалізували б видобуток бурштину та впорядкували б його переробку — але то вже справа офіційного Києва), у розвитку підприємництва, туристичного та рекреаційного потенціалу. І, звісно ж, у виході на ринок ЄС. Бо хоча цей ринок і складний для наших товаровиробників, тенденція на його опанування є невідворотною: своїм шансом треба вміло та оперативно скористатися.
Помилка коштуватиме дорого
— Регіон — це той алмаз, який маємо вигранити разом, — каже президент Волинського ресурсного центру Василь Кашевський. — Європа ж бо споконвіку сильна своїми регіонами.
Так от, там одним із головних джерел втілення стратегічних проектів є фонд регіонального розвитку, це 1% від держбюджету кожної країни. В Україні ж поки що маємо дефіцит бюджету, тому про повноцінний фонд наразі не йдеться. А ось друге потужне джерело, яке не пересихає, — ресурси ЄС. Тут пріоритетними будуть ті заявки, які максимально відповідають саме стратегії регіонального розвитку. І третє джерело — інші міжнародні та вітчизняні фонди.
Ціна помилки у розробці стратегії та виборі пріоритетів є дуже високою, попереджають експерти: адже цей документ має стати конкретним, а не бутафорним планом дій нової влади.
До речі.На Рівненщині стартує довготривалий проект «Покращення системи підготовки кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону», що пройшов конкурсний відбір із майже 300 заявок і знайшов підтримку представництва ЄС в Україні. Він розроблений у партнерстві з Волинською ОДА та громадською організацією «Волинський ресурсний центр». «На конкурсі була дуже висока конкуренція. Приємно, що Рівненщина та Волинь стали кращими», — відзначив співробітник представництва ЄС в Україні Домінік Папенхайм.
За кошти проекту вже невдовзі буде проведено детальне дослідження ринку праці в обох областях, придбано обладнання для підготовки фахівців за професіями, що визначені з урахуванням потреб роботодавців субрегіону, а також проведено навчання молоді, як започаткувати власну справу та знайти для цього відповідну мотивацію.
Ми в Google+