Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 8 травня відбулося перше засідання Штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду 2024/25 років.
«Наша мета — подолати наслідки російського терору, модернізувати й адаптувати систему паливно-енергетичного комплексу до нових викликів, зробити так, щоб восени і взимку в домівках українців було світло й тепло», — наголосив Денис Шмигаль.
Під час засідання Прем’єр-міністр акцентував на викликах, які стоять перед штабом.
«Перший виклик — масштаби руйнувань. Знищено або пошкоджено понад 800 об’єктів теплопостачання. Після масованих обстрілів Україна втратила до 8 ГВт енергогенерації. Є втрати у розподільчих системах. Щоб відновити втрачене, потрібна колосальна сума — майже мільярд доларів. Це станом на 8 травня, бо, очевидно, удари триватимуть, і сума збитків надалі зростатиме», — сказав очільник уряду.
Другий виклик, за його словами, — це потреба в нарощуванні допомоги від партнерів. Так, у Фонді підтримки енергетики України зібрано понад 410 мільйонів євро.
«Стартує нова програма USAID для української енергетики вартістю 190 мільйонів доларів. Нам потрібно подвоїти зусилля в залученні ресурсів. До енергетичного відновлення України має долучитися весь світ», — підкреслив Денис Шмигаль.
Третій виклик, який означив Прем’єр-міністр, — фінансово-економічний стан підприємств енергетики й теплопостачання. Криза взаємних боргів, за його словами, — стримувальний чинник відбудови та модернізації.
«Потребуємо дієвих механізмів її врегулювання. Водночас найвразливіші верстви населення слід обов’язково захистити. Для цього уряд уже ухвалив кілька важливих рішень», — зазначив Денис Шмигаль.
Як зауважив глава уряду, до наступного опалювального сезону стоїть надзвичайно складне завдання. Не просто відновити все, що підлягає відновленню, а й розпочати структурну перебудову системи енергетики й теплопостачання.
«Маємо зробити її не вразливою до російського терору й одночасно дієвою та ефективною», — наголосив Прем’єр-міністр.
Учасники засідання штабу заслухали інформацію профільних міністрів та керівників енергетичних підприємств щодо проходження попереднього опалювального сезону й підготовки до наступного.
За підсумками доповідей Прем’єр-міністр дав завдання Міненерго й Мінінфраструктури затвердити графіки ремонтів енергетичних об’єктів та кроків щодо посилення їхнього захисту до початку опалювального сезону 2024/25 років.
Тим часом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на своєму засіданні ухвалила рішення, яке спрощує процедуру приєднання генеруючих установок (газотурбінних, газопоршневих, когенераційних тощо) до електричних мереж. Відповідна постанова дає змогу замовникам у скорочений термін забезпечити підключення їхніх установок до електричних мереж та не передбачає здійснення оплати відповідно до ставок. Це важливо з огляду на істотні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок ракетно-дронових ударів рф, що негативно позначилося на стійкості енергетичної системи України.
Зміни, внесені до постанови НКРЕКП від 26 березня 2022 року № 352, спрямовано також на скорочення термінів видачі та погодження технічних умов; зменшення кількості документів для отримання послуги приєднання; забезпечення мінімальних технічних вимог для паралельної роботи генеруючих установок з енергосистемою; використання у пріоритетному порядку наявної енергетичної інфраструктури.
«Країна потребує нової генерації. Ми робимо цей важливий крок. За суттю це кардинальне спрощення та здешевлення процедури приєднання нових генеруючих установок», — наголосив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк під час розгляду цього питання на засіданні комісії.
Джерело:Департамент комунікацій Секретаріату КМУ