Ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой Радянського Союзу Микола Мельник спочив з миром

 

Сумна звістка надійшла з далекого іспанського міста Аліканте, де днями закінчив свій земний шлях Микола Мельник — український льотчик-випробувач, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, Герой Радянського Союзу. Для мене й моїх друзів-однокласників, випускників Ставищанської середньої школи Київської області 1971 року, він просто Коля.

 

Не хочеться вірити, що його вже немає. Тож пам’ять невмолимо повертає в шкільну юність, коли ми грали у футбол на шкільному дворі. Микола відмінник, високий, стрункий, з веселою вдачею. Його поважали наші вчителі, однокласники, а наші красуні з 10-Б класу Світлана Скиба, Оля Стукалець, Іра Рожкова при його появі тамували подих.

 

Та ось школа позаду. Випускний вечір. І початок дорослого життя, в якому Коля досягав усього сам — без покровителів і протекції.

 

Після школи — робота в Ставищанському районному вузлі зв’язку інструктором зі спорту в ДСТ «Колос», бетонувальником тресту «Запоріжцивільбуд», строкова служба в Збройних силах СРСР. Типова біографія для хлопців нашого покоління. Але Коля з дитинства мріяв про небо. Закінчив Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації, працював пілотом-інструктором у рідному училищі, різних авіазагонах і продовжував навчання.

 

Закінчив Кременчуцький філіал Харківського політехнічного інституту, Академію цивільної авіації в Ленінграді, а після школи льотчиків-випробувачів перейшов на роботу до Феодосійського філіалу ДКБ «Камов», де брав участь у випробуваннях вертольотів різних модифікацій.

До того часу, як 26 квітня 1986 року спалахнув Чорнобиль. Це слово майже у всіх людей пов’язане з тяжкими спогадами, переживаннями, картинами жахіть.

 

Микола Мельник пробув у зоні аварії 26 пекельних днів — з 30 травня по 25 червня 1986 року. Здійснив 46 польотів на вертольоті загальною тривалістю 52 години, одержавши дозу опромінення 160 бер. У районі аварійного блоку він встановив кілька датчиків, у тому числі в жерло вентиляційної труби. Саме йому доручили надскладну операцію, яка ввійшла в історію під назвою «Голка», зі встановлення спеціального датчика завдовжки 18 метрів в активну зону реактора.

 

Указом Президії Верховної ради СРСР від 6 жовтня 1987 року за мужність, героїзм і самовідданість, виявлені під час ліквідації наслідків на Чорнобильській атомній електростанції, Миколі Миколайовичу Мельнику присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він також був нагороджений орденом Леніна. 1990 року був відзначений премією Міжнародної вертолітної асоціації «Слава досконалості» в номінації «Премія імені Ігоря Сікорського за гуманітарні послуги».

 

Після Чорнобиля до 1992 року Микола продовжував роботу в Феодосійському філіалі ДКБ імені Камова, а потім переїхав до Києва, де проживав до 1995 року. Тоді ж уряд Іспанії запросив його на роботу за фахом. Він переїхав у місто Аліканте, де працював пілотом-інструктором. Там і помер 28 липня 2013 року.

 

Усі ми, хто знав цю мужню людину, яка свідомо ризикувала власним життям заради збереження інших, схиляємо голову перед його світлою пам’яттю. Впевнений, це зроблять усі, хто прочитає про нього. 17 грудня 2013 року Миколі Мельнику виповнилось би 60 років. Ще є можливість і владі достойно вшанувати його пам’ять. Гадаємо, він гідний звання Героя України.