Чи не найбільша експозиція образотворчої Шевченкіани. Завідувач відділу Віра Стецько зазначає, що в музейному зібранні є майже 170 творів живопису, графіки й скульптури тернопільських митців та авторів з інших областей країни. Виставили тільки 114 художніх робіт. Їх музей придбав чи йому подарували впродовж останніх понад 60 років. Час ніби історично й малий, проте вагомий, бо йдеться про різні соціально-політичні формації, мистецьку мову, бачення і прочитання Шевченка. Зрештою, шанувальники мистецтва можуть відчути розуміння творчої спадщини Великого Кобзаря неовізантистом Андрієм Наконечним. Полотно «За байраком байрак» він написав ще у тридцятих роках минулого століття. Інша справа, що лише торік цей твір подарував краєзнавчому музею син художника.
Графічним листам, які творила в техніці кольорової ліногравюри львівська художниця Софія Караффа-Корбут, як твердили фахівці, не було рівних в українському мистецтві 1960-х років. Тернопільському краєзнавчому вона подарувала з десяток робіт. На виставці демонструють цикл її ілюстрацій до «Кобзаря». Заповітною мрією зобразити, розкрити, відтворити зміст Тарасових творів було й для відомого українського художника Василя Лопати. Чимало років свого творчого життя він присвятив ілюструванню «Кобзаря», за цю роботу удостоївся звання лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. 11 ліногравюр Василя Лопати є і у фондах музею, серед яких ілюстрації до поем «Гайдамаки», «Причинна», «Утоплена».
Як відомо, восени 1846 року Тарас побував у краї за завданням Археографічної комісії. Серед іншого, відвідав міста Кременець, Почаїв, селище Вишнівець. Записав народні пісні та легенди, виконав і сам кілька малюнків. Враження від поїздки знайшли відображення у його літературних творах. Спогади про зустріч з Тарасом Григоровичем передають місцеві жителі з покоління в покоління. З дитинства їх слухав і уродженець Почаєва художник Олекса Шатківський. На виставці можна ознайомитися з його роботою «Шевченко їде до Почаєва», яку написав 1964 року. А от інший тернопільський митець — Ярослав Омелян зосередив свою творчу увагу на Тарасових відвідинах старовинного Кременця. Автор створив і чимало екслібрисів на тему Шевченкіани.
Про всі твори станкової графіки, книжкової ілюстрації, екслібрису, виконані у техніці офорту, ліногравюри, літографії, а також скульптурні, які зібрали на виставці до 200-річчя Тараса Шевченка, й не розповісти. Авторами їх є майже 50 митців. Серед них і славетні імена Василя Касіяна, Олександра Івахненка, Михайла Дерегуса, Івана Марчука, інших. За змістовим планом експозиція не менш захоплююча. Адже представлені портрети Генія українського народу, композиції на теми життя й творчості Великого Кобзаря, художні роботи за мотивами Шевченкових творів, пейзажі, що пов’язанні з вшануванням його імені.
Окрім великої виставки образотворчої Шевченкіани, в краєзнавчому музеї розгорнули й філателістичну експозицію. Можна ознайомитися також з медальєрним мистецтвом. Захоплення неодмінно викличуть представлені видання різних років «Кобзаря», рідкісні документи. Шевченкова тема значимо звучить і у виставлених зразках декоративно-ужиткового мистецтва. Не могли, звісно, працівники музею обійти й той факт, що Тернопільщина належить до тих областей, де чи не найбільше спорудили пам’ятників Тарасові Шевченку. Тож ці скульптурні композиції постають з фотовиставки. Варто зауважити, що перший такий пам’ятник з’явився 1911 року в с. Бурдяківці Заліщицького району.
Ми в Google+