Очікувати дієвих заходів з енергозбереження в Україні треба передовсім від промисловості. Таку думку висловив Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій, коментуючи результати рейтингу енергоефективності в Україні.

«У всьому світі значну частину енергоресурсів використовують промислові підприємства. Позаяк вартість енергоносіїв постійно зростає, вони як ніхто зацікавлені в підвищенні ефективності їх використання», — констатує  експерт.

За його словами, в Україні підвищення енергоефективності промисловості найкраще помітно на прикладі металургійних підприємств.

«Металургія — найбільш енергоємна галузь промисловості, й не дивно, що найбільші підприємства постійно вирішують питання, як скоротити використання енергоресурсів. Ми бачимо, що вже кілька років поспіль триває масова відмова від застарілого мартенівського способу виплавки сталі на користь конверторного виробництва, відмова від споживання газу в доменних печах і впровадження установок вдування пиловугільного палива. Як приклад можна навести модернізацію доменного виробництва на «Запоріжсталі». Зокрема відмова від використання природного газу в доменній технології. Результатом стало те, що з жовтня 2011-го по серпень 2013 року було зекономлено понад 650 мільйонів кубічних метрів природного газу, а витрати металургійного коксу, за інформацією компанії, скоротилися на 119 кг/т чавуну. Поки що мало використовується такий популярний в Європі спосіб виплавки сталі, як електродуги, але, я думаю, рано чи пізно ми до цього прийдемо», — зазначив Юрій Корольчук.

Наприклад, підприємства групи СКМ у 2012 році спрямували на модернізацію майже 18 мільярдів гривень. Приблизно 5,3 мільярда з них — в охорону навколишнього середовища і розвиток енергозберігаючих технологій.

Рейтинг енергоефективності областей України, за словами експерта, дає можливість наочно порівняти ефективність використання енергоресурсів і в різних галузях економіки, і в одній галузі, але в різних регіонах.

«У рейтингу чітко видно, наприклад, що металургія підвищує свою енергоефективність, а хімічна промисловість, навпаки, залишається на вкрай низькому рівні. Саме пасивність хімічних підприємств гальмує загальний процес енергоефективності та модернізації промисловості. Або ще конкретніше: хімічна промисловість в Дніпропетровській області показує енергоефективність на рівні 29%, а в Рівненській — усього 4% від рівня ЄС. Це дає поживу для роздумів і самим підприємствам, і державі — де і що потрібно міняти передовсім», — підкреслив експерт.