«Завдяки відкритим процедурам і ліквідації корупційних схем Міністерство юстиції в 2014-му та 2015 роках у доларовому еквіваленті витратило на тендерні закупівлі уп’ятеро менше коштів, ніж представники колишньої влади тільки за один 2013 рік, — розповіла під час брифінгу перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова. — В 2013 році майже 85% витрат Мін’юсту йшло на функціонування реєстрів. Ця корупційна схема полягала в тому, що різні IT-компанії нібито розробляли продукт для функціонування програмного забезпечення і отримували за це роялті. В 2014 році міністр прийняв рішення не виплачувати кошти таким компаніям».

Завдяки спеціалістам міністерства реєстри і програмне забезпечення, необхідне для їх функціонування, переписують, щоб воно повністю перебувало у власності держави Україна. Щоб жодна офшорна компанія не мала змоги ні втручатися в діяльність цих реєстрів, ні мати до них доступ і тим паче отримувати за це кошти з держбюджету. Отже, 33% загальної суми бюджету міністерства витрачають на функціонування реєстрів, а 57% — на оплату послуг юридичних радників.

«Послуги іноземних юридичних радників Мін’юст закуповує для представництва захисту інтересів держави Україна в міжнародних юрисдикційний органах (судах тощо), — наголосила заступник міністра юстиції Оксана Іванченко. — На цих послугах нам також вдалось зекономити завдяки запровадженню прозорої системи добору. У кожній справі заявляли від 2 до 4 радників, які за принципом редукціону (покрокового зменшення вартості пропозиції) пропонували вартість своїх послуг. Нині за результатами проведення такої процедури міністерству вдалося зекономити до 30 мільйонів гривень. До кінця року, сподіваємось, сума зекономлених грошей істотно зросте».

За 2014—2015 роки на закупівлю послуг радників було витрачено у 2,4 раза менше, ніж 2013-го. На початку 2015 року Мін’юст одним із перших долучився до системи електронних закупівель ProZorro, де запропонувати свій товар може будь-яка компанія чи підприємець, а переможця визначають на публічних торгах.

Під час проведення 38 закупівель їх вартість вдалося знизити на 233 тисячі гривень. На перший погляд може здатися, що економія незначна. Проте нині система ProZorro дає змогу закуповувати за таким механізмом лише товари, та й то за умови, що вартість тендера не перевищує 100 тисяч гривень. Інші послуги й види робіт поки що закуповують за загальною процедурою. Ситуація має змінитися після ухвалення закону «Про публічні закупівлі». Після набрання ним чинності всі органи державної влади використовуватимуть цю систему в повному обсязі для всіх закупівель. Так вдасться не лише мінімізувати корупційні ризики, а й дати змогу якнайширшому колу підприємців долучитися до системи електронних закупівель для державних органів.