Необхідність зміни міжбюджетних відносин вже давно перезріла. З цим погоджуються як представники  влади, так і місцевого самоуправління та експерти. Нову модель, розроблену урядом, треба якнайширше обговорити і доопрацювати у світлі тих пропозицій, які висловлять всі зацікавлені сторони. Про це на урядовому брифінгу заявив міністр фінансів Олександр Шлапак.

«Перезріло й питання адміністративної та територіальної реформ, — наголосив високопосадовець. — Є спроби змінити Конституцію, щоб не просто поміняти систему міжбюджетних відносин, а поміняти відносини центру і регіонів. За великим рахунком, правильно було б, щоб Міністерство фінансів ішло або разом із цим процесом, або в ар’єргарді цього процесу, і тоді, як буде ухвалено політичні зміни, пробувати пропонувати більш-менш адекватну модель міжбюджетних відносин».

Однак на такий варіант не варто розраховувати, вважає міністр. Адже ніхто не знає, коли парламент повернеться до пропозицій Президента. Тож уряд вирішив, що вже нині слід розпочинати реформу міжбюджетних відносин. І почати формувати бюджет на новій базі (можливо, навіть на 2015 рік).

Основних напрямів реформування міністр назвав шість. Передусім це затвердження місцевих бюджетів автономно, тобто незалежно від центрального. Це можна зробити, маючи стабільну доходну базу, знаючи цифри дотацій і субвенцій, які надаватимуть із центру. Єдина вимога — щоб ці бюджети було сформовано до 25 грудня. Ще одна важлива новація: право вибору, де обслуговуватися (у казначействі чи у комерційному банку), теж буде делеговано на місця. Щоправда, будуть певні вимоги щодо банків і бюджетних установ. 

«Хочу підкреслити, — сказав міністр, — що ми переходимо від трирівневої до дворівневої системи міжбюджетних відносин. Перший рівень — область, другий — міста обласного значення, райони та об’єднані громади. Громади, які об’єднаються і матимуть чисельність населення не менше ніж 5 тисяч чоловік, отримають такі самі повноваження, як і міста обласного значення».

Закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів є не менш важливим. Адже без цього про самостійність місцевих кошторисів не варто й говорити. Головним податком, який був і буде базовим на місцях, міністр назвав податок на доходи фізосіб. Однак можна буде використовувати й інші ресурси. Зокрема, йдеться про 10% податку на прибуток, плату за надання адмінпослуг, 80% екологічного податку, збір із продажу підакцизних товарів, який кожна громада встановлюватиме сама, податок на нерухоме комерційне та житлове майно. Все це допоможе майже на 16 мільярдів гривень збільшити спроможність місцевих бюджетів.

Децентралізація видаткових повноважень і чіткий розподіл компетенції, сформований за принципом субсидіарності, а також новий вид трансфертів та посилення відповідальності профільних міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях — наступні пункти реформ. Завершує перелік новий механізм бюджетного регулювання й вирівнювання. Йдеться про скасування такої практики, коли з платоспроможних регіонів забирали все і передавали менш платоспроможним. Звісно, їх підтримуватимуть і надалі, однак сподіватися вони мають переважно на себе.