Такий середньостроковий експортний прогноз озвучив президент Укркондпрому Олександр Балдинюк під час прес-конференції в УНІАНі. За його словами, нині вітчизняні кондитери експортують у рік солодкої продукції на один мільярд доларів США, або 40% з виробленого. Зокрема у країни Євросоюзу постачається нашої карамелі, шоколаду та бісквітів на 50 мільйонів доларів (або 20 тисяч тонн) при щорічній ємності ринку в 40 мільярдів доларів (або 20 мільйонів тонн). При цьому імпорт кондитерки з Європи в Україну становить 100 мільйонів  доларів і ті ж 20 тисяч тонн. 

Дотепер досить низькі експортні обсяги української кондитерської продукції були обумовлені надвисокими митами та складною системою їх нарахування, зауважив експерт. «ЄС нараховував адвалорне і специфічне мита (відносно одиниці ваги), а також за спеціальними таблицями додаткове мито на агрокомпонент (на питому вагу крохмалю, цукру, борошна тощо у конкретному виробі), — пояснив він. — Як наслідок, за підрахунками Укркондпрому, захисний бар’єр ЄС на українські кондитерські товари становив від 35 до 40% їх собівартості».

На сьогодні ж досягнуто домовленостей у рамках Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС про майже повну лібералізацію ринку за трьома групами кондитерських товарів — карамельною, шоколадною та борошняною. Щойно угода буде підписана, а митний бар’єр знижено до нуля, галузь отримає потужні перспективи на євроринку, переконаний президент Укркондпрому. Водночас він зауважив, що попри значну ємність (у 20 мільйонів тонн, або 40 мільярдів доларів у рік) євроринок досить перенасичений кондитеркою. Відтак, при  виході на нього вітчизняним виробникам доведеться боротися за кожен відтінок смаку, кожну товарну позицію.

І це дуже важливо, зважаючи, що ринок Митного союзу (МС) з ємністю у  4 мільярди євро у рік чимдалі віддаляється від наших виробників через свою малу прогнозованість та все більші ризики роботи на ньому.

—  Нам слід диверсифікувати поставки солодкої продукції на євроринок, упевнений Олександр Балдинюк. — Лише за останні десять років Росія тричі запроваджувала спеціальні захисні заходи щодо нашої карамельної продукції, вунаслідок чого наш річний експорт знизився із 140 тисяч до 4-5 тисяч тонн, — розповів він. — Аналогічні заходи були поширені й іншими країнами МС. Зокрема Казахстан запровадив спеціальні захисні заходи ще й проти шоколадної групи, а Білорусь встановила спецрежим ліцензування на кондитерку, що фактично закрило для нас цей ринок.

На жаль, ефективно відстояти експортні інтереси України на ринках країн МС за ці роки Україні не вдалося. При вступі Росії —до Світової організації торгівлі перегляд нею мит для української продукції був мізерними і становив лише 5 доларів на тонні (при розмірі мит 300 доларів/тонна). 

На сьогодні, за словами Олександра Балдинюка, наші підприємства вже пройшли міжнародні процедури відповідності стандартам якості та безпечності харчової продукції, отримали сертифікати, в тому числі провідних європейських компаній, а їхня продукція відповідає всім вимогам ЄС. Щоправда, торгувати на цьому ринку досить важко, особливо через монополізацію європейського ринку торгівлі кількома торговельними мережами, які раз на рік проводять  аукціони і підписують контракти.

— Якщо ці переговори пропустити, доведеться весь рік чекати, щоб наші товари могли потрапити на полички цих супермаркетів, —  пояснив експерт. — Щоб конкурувати на європейському ринку, окрім зовнішніх бар’єрів, Україні слід подолати ще й внутрішні перешкоди. Зокрема йдеться про потребу дерегуляції ринку, вироблення зрозумілої методології визначення митної вартості товарів, розумної податкової політики із вчасним поверненням ПДВ та боротьбою з корупцією.