У пошуках того, що об’єднує громадян сусідніх країн, не обов’язково їхати у столиці, зустрічатися на велелюдних форумах чи вести переговори в урядових кабінетах. Зазвичай найчутливіші до, так би мовити, температури міждержавних відносин — жителі прикордоння.

З огляду на це Офіс Ради Європи в Україні ініціював проведення Академії лідерства із транскордонного співробітництва для спільної групи представників органів місцевого самоврядування України і Польщі. Перша з трьох її сесій уже відбулася в польському місті Жешув.

Як зазначили організатори зібрання (а це польський Фонд розвитку місцевого самоврядування та Програма РЄ «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування в Україні»), його мета — налагодити мости і зміцнити партнерські контакти між територіальними громадами обох країн, розташованих у прикордонних регіонах.

Водночас унікальна тренінгова програма Центру експертизи доброго врядування РЄ «Академія лідерства» дає підстави перевірити ефективність застосування можливостей, які надають транскордонній співпраці національні законодавства України та Польщі, міжнародно-правові договори Ради Європи і законодавство Європейського Союзу.

Очікують, що наступні тренінги стануть поштовхом для розроблення спільних проєктів українських і польських громад і будуть спрямовані на розв’язання гострих проблем для прикордонних територій — охорони довкілля, міграційні та безпекові питання, освіту й медицину тощо.

Чому Рада Європи передовсім опікується вихованням і підготовкою лідерів громад? Відповідь на це запитання знаходимо у Варшавській декларації Третього саміту глав держав та урядів країн-членів РЄ: «Ефективна демократія і добре врядування на всіх рівнях — необхідні передумови для запобігання конфліктам, сприяння стабільності, прискорення економічного й соціального прогресу і відповідно створення стабільних громад, де люди бажають жити і працювати сьогодні та в майбутньому».

Під час першої сесії Академії лідерства з’ясувалося, що є перелік питань, якими однаково переймаються голови українських і польських громад. З-поміж них — чесне проведення виборів; верховенство права; етична поведінка муніципальних службовців; відкритість для змін; сталий розвиток і стратегічне планування; ефективне управління фінансами; соціальна згуртованість. Усе це істотно допомагає місцевій владі уникнути ризиків і домогтися бажаних результатів, забезпечити належну якість публічного управління у своїх громадах.

Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»