Це негативне явище, що дедалі частіше призводить до пошкодження житлових і господарських споруд, днями опинилося в центрі уваги обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Як повідомив заступник начальника управління ДСНС у Волинській області Сергій Юра, цього року вже зафіксовано понад 50 пожеж в екосистемах: червоний півень пошкодив 30 споруд, зокрема житлові й дачні будинки.

–– Ми постійно проводимо профілактичну роботу і штрафуємо тих, хто пускає сільськогосподарські пали, — повідомив начальник державної екологічної інспекції в області Олександр Ткачук. — У Ківерцівському районі, наприклад, склали два протоколи, в Луцькому — п’ять, у Маневицькому — чотири. Але біля кожного болота чи русла річки інспектора не поставиш. А піроманів не меншає.

Подекуди залишені без нагляду сільгосппали, що набрали сили, наближаються до лісових масивів. І тоді пожежі на селянських полях, берегах річки, ставка чи озера набирають уже іншого статусу.

— Щоб не допустити переходу вогню в лісові масиви, цього року ми відорали понад тисячу кілометрів мінералізованих смуг. І це (якщо немає сильного вітру) виявилося дієвим, — розповів працівник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Романуха. — Та, попри це, понад сотню разів нам доводилося виїжджати. А це відірвані від основної роботи люди, техніка, сотні літрів пального.

Здається, всі також знають, що випалювання трави позбавляє сховків диких тварин, нищить ранні кладки яєць птахів, збіднює флору, спричиняє у людей задуху й алергію, а в болотистих місцевостях з’являється загроза виникнення підземних пожеж на торфовиськах. Але випалювання решток рослинності не припиняється.

ДОВІДКА «УК»

За українським законодавством, особи, які випалюють стерню, луги, пасовища та іншу природну рослинність або її залишки, опале листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дозволу відповідних державних органів підлягають покаранню. Це може бути штраф, а в разі тяжких наслідків — кримінальна відповідальність. Крім того, на винних суд може покласти відшкодування збитків, завданих продуктами горіння довкіллю, чи за об’єкти, знищені полум’ям.