Гігієна, гігієна і ще раз гігієна. Зараза, а саме ротавіруси та вірус гепатиту А, не спить, множиться. Зокрема у воді Дністра й Турунчука. Про це повідомив начальнику відділу санітарного нагляду СЕС Олексій Даниленко. Джерело зарази не виявлено, але санлікарі в усіх дністровських областях його активно шукають. А може, віруси припливли з Молдови, там є міста, які живуть без очисних споруд. Запит щодо такої інформації мало б надіслати сусідам обласне управління Мінекології України. Але ще два роки тому такі управління було ліквідовано. Відповідні департаменти облдержадміністрацій, утворені на їхньому місці, міністерству не підпорядковані, тож чи мають відповідні повноваження, не зрозуміло. А це має значення, оскільки договір про співпрацю по Дністру між Україною та Молдовою підписували саме представники Мінекології.

Із втішного: питна вода у водогоні Одеси відповідає вимогам державних нормативів. Про це повідомила начальник управління СЕС Одеської області Лідія Степанова. Станція водозабору «Дністер» працює у штатному режимі. Якість води, як і раніше, контролює на всіх етапах водоканал міста (він у оренді в компанії «Інфокс»). СЕС, яка має унікальну лабораторію, після виявлення вірусів у річках також долучилася до цього контролю. Добре, що «Інфокс» на це погодився. А міг би й відмовити. Бо наш парламент перед новим роком ухвалив мораторій на будь-які перевірки підприємств. Діятиме мораторій принаймні до середини цього року. І добре, якщо його не продовжать. Бо якийсь інший водоканал може виявитися не таким зговірливим. А віруси — така живуча штука, що може і знезаражувальні системи пройти неушкодженою. Тому медики рекомендують кип’ятити воду навіть з водогону.

У 2000—2001 роках в Одесі вже був спалах подібних інфекцій. Тоді захворіло понад три тисячі людей. Ознаки хвороби: висока температура, діарея. Особливо гостро реагують на інфекцію діти, оскільки у них іще слабкий імунітет. Недарма народна казка вчить: «Не пий, Іванку, з калюжі». Тож читайте діткам казки і поїть їх лише кип’яченою водою. 

Ігор ПИРІЙ
для «Урядового кур’єра»