Майже 6400 п’ятнадцятирічних учнів з 250 закладів середньої освіти беруть участь у тестуванні PISA-2018, яке розпочато 16 квітня й триватиме до 30 травня. Воно визначить якість української освіти порівняно з іншими національними системами.

«PISA — дуже потужна і впливова програма з оцінки якості освіти, яку здійснюють під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Її проводять кожні три роки, щоб можна було відстежити прогрес у досягненні навчальних результатів. Ми стали учасниками сьомого циклу дослідження й долучилися в ньому до 80 країн світу», — розповіла на урядовому брифінгу міністр освіти й науки Лілія Гриневич.

Завдання тестування розроблено так, щоб виявити здатність учнів вирішувати практичні завдання за трьома основними напрямами: читання, математика та природничо-наукові дисципліни.

Програма передбачає також визначення мотивів навчання. У межах дослідження проводять анкетування учнів і керівників закладів освіти, де відбувається тестування. Інформація з цих анкет сприяє виявленню залежності між тим, як учні виконують завдання PISA, і різними іншими чинниками, що можуть впливати на їхню успішність. Наприклад, зв’язок із соціально-побутовим становищем родини, використання вчителями певних практик тощо. 

Скажімо, за результатами PISA-2009, у межах якого проводили анкетування батьків, виявлено, що 15-річні учні, з якими батьки багато читали, коли ті були ще в першому класі, досягають значно кращих навчальних результатів, ніж інші. І цьогоріч дослідження акцентуватимуть на перевірці читацької компетентності школярів.

Кожен учасник дослідження виконуватиме завдання саме з читання. Половину зошита буде присвячено цій галузі. Загалом підготовлено 30 варіантів зошитів, що унеможливлює будь-які спроби списати чи якось інакше зловживати під час тестування. Адже знання починаються саме з читання.

Перевірятимуть завдання за системою кодування. Кожній можливій відповіді присвоєно певний код. Він не визначає правильність чи неправильність відповіді, а те, за яким критерієм чи алгоритмом цю відповідь було побудовано. Умовно кажучи, найточніша відповідь може містити кілька правильних варіантів.

У тестовому режимі долучитися до процесу мали змогу учасники брифінгу й журналісти. Демонстраційне завдання передбачало, що дитина має визначити приблизну площу Антарктиди за зображенням карти й визначеним масштабом.

Варіантом правильної відповіді може бути поділ континенту на прямокутники або ж на інші елементарні геометричні фігури, наближення цієї площі до площі круга. Можуть бути й інші формати відповіді — наприклад, побудова сітки. Екзаменатор має виявити алгоритм, за яким учень розв’язав завдання, й присвоїти йому цей код. Створено спеціальні інструкції, до кожного завдання їх розписано на 10—15 сторінок. 

Такий підхід сприятиме поступовій зміні філософії і розуміння оцінювання в системі освіти. «Нині в українській школі є або правильна, або неправильна відповідь. І є чіткий алгоритм того, що тобі дали в школі. Якщо ти в нестандартний спосіб розв’язав завдання, але не цим алгоритмом, то не факт, що визнають твій результат. Уся ідея компетентнісного навчання полягає в тому, що людина може визначити будь-який алгоритм вирішення й піти своїм шляхом. Ми маємо переходити саме на таке оцінювання», — передає позицію міністра прес-служба освітянського відомства.

Тестування відбуватиметься максимально прозоро й за участі міжнародних спостерігачів. «Цього року учні проходитимуть тестування впродовж двох годин, працюючи з одним із 30 тестових зошитів. У різних закладах воно відбуватиметься в різні дні — відповідно до графіка, узгодженого з органами управління освітою й закладами освіти. Можна використовувати лише калькулятори. Використання інших електронних пристроїв і гаджетів заборонено. Учасники зможуть виходити з аудиторії, але лише в супроводі представника закладу освіти», — пояснив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»