Вікторія БОРИСОВА
для «Урядового кур’єра»

УПРАВЛІННЯ. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісія) продовжує приведення діяльності емітентів у відповідність із Законом «Про акціонерні товариства». «Ми планомірно виконуємо роботу, розпочату ще у 2010—2011 роках, а саме: призупинення обігу акцій порушників. Так, комісія прийняла низку чергових рішень стосовно зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів певних емітентів», — розповідає член НКЦПФР, відповідальний за цей вектор діяльності комісії Євген Воропаєв.

За очікуваннями фахівців регулятора, протягом цього року може бути зупинено обіг акцій ще близько 5 тисяч компаній.

«Після набрання чинності Законом «Про акціонерні товариства» та закінчення дворічного строку для приведення їхньої діяльності у відповідність з новими вимогами розпочався новий етап «корпоративної перебудови». До числа АТ, які не подавали звітності та не розкривали інформації про свою діяльність, додалася велика кількість товариств, які не змінили свого типу на публічний або приватний, та/або не провели дематеріалізації своїх акцій», — пояснює керівник проектів ПрАТ «КІНТО» Олена Васильченко.

Якщо у 2009 році, коли було ухвалено Закон «Про акціонерні товариства», їхня кількість перевищувала 30 тисяч, то нині, за даними НКЦПФР, зареєстровано близько 25 тисяч АТ. За деякими прогнозами, в нашій країні має залишитися 400—500 акціонерних товариств, які справді залучатимуть акціонерний капітал.

«Щодо кількості АТ, які треба залишити в країні, то головним критерієм у цьому питанні є економічна об∂рунтованість існування таких суб’єктів господарювання. Така форма товариства існує в економіках різних країн упродовж не одного століття  передовсім для залучення від багатьох інвесторів коштів задля акумулювання ресурсів для реалізації певних економічних проектів. У нашій країні більшість АТ  створювали у процесі приватизації», — зазначив «УК»  глава інвестиційної групи «ТАСК» Сергій Бродович.

На жаль, в Україні інвестори не стоять у черзі, щоб стати акціонерами українських компаній. «Велика армія не захищених законодавством «сплячих акціонерів», які «сплять» саме через ставлення АТ до них, і є отим головним жупелом, що відлякує і внутрішнього, і зовнішнього інвестора. В Україні треба змінювати законодавство саме в напрямі захисту прав інвесторів, і тоді розвиток економіки, наявність привабливих проектів визначатимуть необхідну кількість акціонерних товариств, а недержавні регулятори чи професійні учасники ринку, головне завдання яких — сприяння залученню в економіку додаткових коштів», — підкреслює С. Бродович.