Завідуючий ортопедично-травматологічним відділенням Черкаської обласної лікарні Вадим Шевченко каже: відбою від пацієнтів останнім часом немає. Захворювання опорно-рухового апарату, на жаль, дедалі більше ускладнюють життя людям, а деякі перетворюють активну людину на інваліда. Нині такі недуги виникають у людей різного віку. Розвиток технологій, серед них автомобілі, телебачення, комп’ютери, далеко не найкраще позначаються на здоров’ї. Згідно зі статистичними даними, за кілька останніх років майже 2/3 населення світу страждають на захворювання хребта і суглобів.
У відділенні Вадима Шевченка виконують такі оперативні втручання, як ендопротезування суглобів, малоінвазивні ендоскопічні операції на хребті, артроскопічні операції на суглобах, операції на стопах і всі види остеосинтезу. Протягом року роблять понад 1500 операцій різної складності. Однак новітні технології, сучасне устаткування, застосування передових методів лікування та закордонних матеріалів потребують чималих коштів.
«Оперуємо на такому самому устаткуванні, що й американські та німецькі клініки. Але це не означає, що вони автоматично забезпечують нам успіх. Можна використовувати, приміром, найсучасніші імплантати, а результат одержати зовсім інший, ніж іноземні фахівці. Тому щороку наші лікарі, медсестри та реабілітологи проходять навчання і практику за кордоном», — розповідає Вадим Вікторович.
Та ось проблема: коштів, які надає бюджет на допомогу пацієнтам, зовсім мало. На одного щодоби припадає аж… 23 гривні. Забезпечені пацієнти самі готові поповнити лікарняну касу. А як бути з пенсіонерами, інвалідами, для яких кожен день ніби останній? 91-річна Олександра Георгіївна після падіння зі сходів два місяці пролежала вдома майже нерухомо. Діагноз перелом шийки стегна не віщував нічого доброго. Але надію на одужання повернули в цьому відділенні. І хоч коштів на складну операцію зі встановлення імплантата в самотньої жінки не було, Вадим Шевченко знайшов їй спонсорів. Нині пацієнтка після реабілітації робить перші самостійні кроки.
Вадим Шевченко оперує щодня, після чого проводить консультативний прийом до останнього пацієнта. Золоті руки хірурга в місті та області цінують, тому підприємці завжди відгукуються на його прохання про допомогу стражденним. Але є заможні діти, які не надто переймаються проблемами батьків, обурюється хірург.
На думку лікаря, в Європі чіткіша й прозоріша система відповідальності лікарів перед пацієнтами, ніж в Україні. У нас багато з’їла корупція. Та й сама благодійність сприймається неоднозначно. Приміром, мотиви його благодійних операцій часом зрозумілі не всім. «Сумніви сіють ті, хто сам нікому ніколи не допоміг. А в нашому відділенні безкоштовну допомогу надавали й раніше, зокрема й учасникам АТО. Були проекти, в межах яких ми ставили й по 120 безплатних протезів на рік», — зауважив хірург.
Ми в Google+