Видатний «рускій» педагог, ювілеї якого помпезно відзначають у Росії, насправді ніякий не росіянин, про що він не раз заявляв: «Я українець. Усі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися і поховані в українській землі».
Не менш показово, що Костянтин Ушинський насправді народився 2 березня (19 лютого ст. ст.) 1823 року, що засвідчують документи в архівах Тули, міста появи на світ майбутнього вчителя вчителів. Однак із невідомих причин саме 1824-й вказано як дату народження педагога в постанові ради міністрів РРФСР №398 від 25 червня 1946 року, якою запровадили медаль К. Ушинського. Відтоді всі річниці нашого земляка відраховують від «правди, надрукованої в газеті «Правда», як єхидно коментували це радянські громадяни.
Дивуватися прикрій помилці, яка досі залишається істиною для «руского міра», не варто, бо до 1946 року Костянтина Ушинського вважали в СРСР затятим реакціонером. Він не лише насмілився критикувати «барський» гурток ліберальних демократів із журналу «Современник», які в ресторанах і на закордонних курортах проливали сльози над важкою долею мужиків, а й давав поради імператриці з приводу виховання її сина — спадкоємця престолу.
Настанови випускника юридичного факультету Московського університету Ушинського царевичеві дійсно шкідливі з точки зору більшовиків та будь-якої тоталітарної влади. Однак ці поради не завадило б знати сучасній еліті України, де законодавство часто підпорядковують інтересам особистого бізнесу: «Викладання політичних наук має переконувати майбутнього монарха, що закон — не відображення його сваволі, а має слугувати історичним потребам суспільства».
До Ушинського в Російській імперії не було педагогічних вишів. Саме наш земляк першим заявив, що величезна кількість і престиж медичних та юридичних факультетів засвідчує хворобу суспільства, яке «більше цінує здоров’я свого тіла і гаманця, ніж власне моральне здоров’я».
У відповідь реформатора освіти звинуватили в аморальності, бездуховності й безбожжі. Нещадній критиці піддали навіть знамениту книжку К. Ушинського для початкового навчання «Родное слово», що 15 років залишалася забороненою для офіційного використання у школах, а потім витримала аж 146 перевидань до остаточного вилучення більшовиками.
За царських часів авторові ставили на карб надмірну матеріалістичність, бо замість традиційних для тих часів релігійних текстів педагог поєднав освоєння азів мови із вивченням навколишнього світу. За більшовиків тексти К. Ушинського оголосили аполітичними і церковними.
Гріхом учителя вчителів стало й те, що він назвав педагогіку «найскладнішим, найвищим і найпотрібнішим з усіх мистецтв». У відповідь, посилаючись на слова Леніна, доводили, що навіть куховарку можна навчити управляти державою, не кажучи вже про підготовку якихось педагогів.
Таким же крамольним є переконання Ушинського, що багатіти на розоренні власного народу так само аморально, як грабувати і вбивати людей на великій дорозі. Не дивно, що видатного педагога за життя цькували затяті шовіністи-консерватори і так звані великоруські демократи. Перші вірили у вічність самодержавства, другі прагнули революційної бурі.
Натомість, К. Ушинський пророче застерігав: «Грандіозні події наближаються зі страшною швидкістю, а ми зустрічаємо їх якимись жартами і схожі на первісних дикунів, які танцюють перед смертю».
Ми в Google+