Міжнародний валютний фонд опублікував новий прогноз зростання світової економіки і окремих географічних регіонів. Центральна Азія на загальному тлі має вигляд більш ніж перспективний.
Оптимізм експертів фонду із приводу центральноазіатського регіону багато в чому зумовлений зміною настроїв інвесторів і великих ринкових гравців. Центральна Азія нарешті успішно позбувається статусу роз’єднаного непередбачуваного регіону. Якщо раніше інвестори здебільшого охоче йшли тільки в Казахстан, то тепер налагоджують зв’язки і з іншими країнами не без допомоги офіційної Астани. На частку Казахстану все ще припадає 70% усіх інвестицій у Центральну Азію, але влада охоче рекламує сусідів партнерам. Через Казахстан або з його допомогою країни Центральної Азії налагоджують зв’язки і підписують контракти з компаніями Європи та Перської затоки.
Казахстан і сам виступає в ролі інвестора для регіону. Астана спонсорує програми допомоги і стратегії розвитку країн Центральної Азії. Хоч, здавалося б, навіщо Казахстану підвищувати конкурентоспроможність сусідів? Мотиви очевидні: економічний добробут сусідніх країн, вважають там, гарантує стабільну і передбачувану ситуацію на кордонах, правильний імідж усього регіону в очах світової бізнес-спільноти й успішну торгівлю на короткому плечі.
Потенціал внутрішньої торгівлі в Центральній Азії величезний. З огляду на номенклатуру експортних товарів усієї п’ятірки можна сміливо сказати, що за бажання Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан могли б забезпечити одне одного всім найнеобхіднішим: продуктами харчування, енергоносіями, текстилем, технікою. Регіон у цьому плані абсолютно самодостатній.
Говорячи про інтеграційні ініціативи Казахстану, важливо розуміти, що саме вони стали драйвером, який сприяв налагодженню співпраці між країнами і зміні іміджу регіону.
Нині Казахстан, маючи великий авторитет на міжнародній арені, намагається налагодити економічні контакти всього регіону з іншими гравцями на континенті: Росією, Китаєм і Європейським Союзом. Співпраця з ними дасть змогу Центральній Азії стати одним з найбільших у світі транзитних хабів, через який єдиним маршрутом без затримок і перевірок може йти значна частина світового вантажопотоку.
Із подачі Казахстану країни Центральної Азії планують створити альтернативу Шенгенської зони і ввести єдину візу SilkViza. Ця ідея має значно підвищити доходи від туризму для всього регіону. Поки що угоду про впровадження такої візової практики готові підписати тільки Казахстан і Узбекистан. З іншими країнами Астана і Ташкент ведуть переговори. Туризм, з огляду на різноманітність пейзажів, багату історію та унікальну самобутність країн регіону, може стати однією з основних статей доходу економік центральноазіатської п’ятірки.
Загалом перспективи Центральної Азії вельми райдужні. І прогнози МВФ цілком обґрунтовані. Для їх реалізації важливо, щоб країни регіону підтримали інтеграцію і в зовнішній політиці зробили ставку на відносини із сусідами. Казахстан уже довів, наскільки це вигідно і перспективно. І тепер за ним як за потужним локомотивом мають потягтися й інші країни Центральної Азії.
Ганна ЧЕПУРКО
для «Урядового кур’єра»