Якщо запитати сучасних дітей, ким вони хочуть бути в дорослому професійному житті, більшість, як і раніше, відповість: юристами, економістами, менеджерами. На жаль, поважне ставлення до виробничих професій за роки незалежності України втрачене. Проте, як свідчать рекрутери, даремно, оскільки менеджерів у нас більш ніж достатньо, а ось знайти кваліфікованого технолога — проблема. До речі, зарплати в цих фахівців достойні й конкуренція не настільки серйозна, як серед тих самих правників.

— Виробнича галузь на восьмому місці серед усіх професійних сфер за кількістю резюме. Це 4% всіх вакансій на сайті й 5% загальної кількості резюме, — зазначає Уляна Ходорівська, керівник дослідницького центру hh.ua. — Проте в деяких регіонах (Донецьку, Дніпропетровську, Луганську) виробництво розвинуте краще і займає другу позицію найактивніших сфер ринку праці. Динаміка приросту кількості вакансій свідчить про те, що виробництво в Україні розвивається, попри складні умови. Збільшення кількості вакансій за 2012 рік становило 54% за середнього приросту по Україні 25%, а за динамікою ринку «Виробництво» — на четвертому місці. Швидше зростає тільки кількість пропозицій роботи для студентів, продавців і страховиків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:   Куди піти вчитися, щоб не помилитися

Зарплати у виробничників, як уже зазначали, вельми пристойні. У 2012 році зростання декларованих зарплат становило 22%, середній оклад для інженерів або технологів — 11300 гривень. А вже починаючи з весни минулого року, окреслилася нова тенденція: вакансії у виробничій сфері дедалі частіше почали з’являтися в десятці щомісячних найбільш високооплачуваних. Це при тому, що в більшості інших професійних сфер зарплати вже тривалий час «заморожені».

В ТОП-10 у 2012–2013 роках зустрічалися такі вакансії, як технолог кондитерського виробництва з окладом 25 тисяч гривень, головний технолог цукрового виробництва — 22 тисячі гривень, директор виробництва метало?пластикових вікон до 40 тисяч гривень, директор з виробництва продуктів харчування 20–30 тисяч гривень тощо.

Прикметно, якщо в столиці роботодавці шукають фахівців для виробництва меблів, фурнітури, харчової промисловості, то в регіонах значно більше вакансій пропонували для спеціалістів у галузі важкої промисловості. Проте великі промислові концерни зазвичай не вказують зарплати, невеликі та середні завжди зазначають таку інформацію. Адже для них це додаткова можливість привернути до себе увагу претендентів на посаду. Таким чином до регіонального ТОП було включено вакансії інженера з налагодження в Дніпропетровську з окладом 12 тисяч гривень, зоотехніка в Чернігові — 8 тисяч гривень, дизайнера-технолога в Миколаєві — 8 тисяч гривень тощо.

Зважаючи на достойний рівень зарплат, не дивно, що працедавець бажає знайти вже «готового» фахівця, який має досвід роботи. Вимоги до претендентів дуже конкретні, тому роботодавці не поспішають розглядати кандидатів зі схожим досвідом роботи. А брати молодь, щоб «вирощувати» власні кадри, теж не поспішають, адже фахівців, які б могли передавати свій досвід, немає.