Безпекова ситуація в Україні доволі напружена, та вона залишається повністю контрольованою. Дипломатія продовжує працювати в посиленому антикризовому режимі над зниженням напруги та стримуванням Росії від подальшої ескалації. На цьому наголосив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко на черговому брифінгу.

Наша країна перебуває у сильній позиції та готова до будь-якого сценарію розвитку подій. Маємо сильну армію, підтримку партнерів і союзників. Маємо найвищий рівень підтримки іноземних партнерів за багато років. І це не лише слова, а й конкретні дії. США та ЄС уже підготували безпрецедентно жорсткі санкції, які стримують Росію від подальшого загострення. Дружні країни щодня зміцнюють обороноздатність України, надають посилену фінансову, економічну, військову підтримку. Цього тижня продовжиться інтенсивний потік візитів іноземних делегацій в Україну.

«Тож сьогодні дуже важливо зберігати спокій та вірити у свою державу», — зазначив дипломат.

Перспективу членства України в НАТО закріплено в Конституції нашої держави, і жодних рішень не може бути ухвалено всупереч Основному Закону.

«Нині Україна — не член НАТО чи іншого безпекового альянсу, тому ширше питання гарантій безпеки залишається ключовим. Безперечно, найкращою такою гарантією був би негайний прийом України до Альянсу, та загрози нашій країні існують тут і зараз, а тому пошук відповідей на питання гарантій стає фундаментальним і нагальним завданням, над яким нині працює вся система влади», — зауважив речник МЗС.

У межах комплексного пакета стримування Російської Федерації проти подальшої агресії проти України міністр закордонних справ нашої країни Дмитро Кулеба ініціював український тиждень в ОБСЄ, який передбачає посилені консультації між країнами-учасницями, щоб знизити напругу і утримати РФ у руслі дипломатичного діалогу.

Через нарощування військової присутності Росії вздовж кордонів України та на тимчасово окупованих територіях 11 лютого наша держава офіційно застосувала механізм зменшення небезпеки відповідно до розділу 3 віденського документа від 2011 року, звернувшись до Росії із запитом на докладні роз’яснення щодо її військової діяльності. Та протягом передбачених документом 48 годин Росія відповіді не надала. Не можна вважати відповіддю лист Росії, поширений в ОБСЄ через кілька годин після передбаченого віденським документом терміну. Бо він не містить жодної запитуваної нашою стороною інформації. Натомість у ньому РФ намагалася висунути безпідставні звинувачення на адресу України. Росія позначила це повідомлення як таке, що не стосується процедури віденського документа.

«У такий спосіб РФ намагається уникнути відповіді на запитання про свою військову діяльність поблизу наших кордонів, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Україну», — пояснив Олег Ніколенко.

Саме тому 13 лютого Дмитро Кулеба доручив направити офіційний запит про застосування наступного елемента механізму віденського документа — проведення окремої зустрічі ОБСЄ для обговорення посилення та переміщення військ РФ. Така зустріч має відбутися протягом 48 годин, імовірно, 15 лютого.

А в межах українського тижня в ОБСЄ відбуваються консультації щодо ситуації в Білорусі за ініціативи Литви і підтримки Латвії та Естонії. Ключова тема — продовження навчань у Білорусі за участі російських військових. Україна представить своє бачення загроз від цих навчань і загальної діяльності Росії в Білорусі.

«Одночасне скликання Україною засідання щодо Росії та партнерами щодо Білорусі — частина ініційованої Україною Стратегії дипломатичного стримування Росії. У четвер відбудеться регулярне засідання постійної ради ОБСЄ, де розглядатимуть функціонування спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. А у п’ятницю в разі отримання незадовільної інформації Дмитро Кулеба ініціюватиме проведення в ОБСЄ спільного засідання постійної ради і Форуму безпекової співпраці не лише для обговорення ситуації на кордонах України і тимчасово окупованих територіях, а й для можливого вироблення рекомендацій про подальші кроки щодо Росії», — зазначив речник МЗС.

Якщо РФ серйозно ставиться до своїх слів про неподільність безпеки на просторі ОБСЄ, вона має виконати свої зобов’язання з військової прозорості задля зниження напруги та зміцнення безпеки для всіх країн-учасниць.