Недавно виповнилося 180 років з дня народження видатного педагога, мецената, організатора багатьох земських шкіл від Олександрівська (нині Запоріжжя) до Маріуполя — барона Миколи Олександровича Корфа (1834—1883), автора багатьох педагогічних праць, методичних настанов для вчителів сільських шкіл і підручника «Наш друг».

У 1895 році за рішенням Маріупольського земства в селі Нескучне на Донеччині побудували школу в знак вшанування пам’яті про «ревнителя народної освіти М. О. Корфа». Будівництво вели на присадибній землі барона, поруч із його будинком, за активної участі сім’ї та зятя — режисера Володимира Немировича-Данченка. Це була того часу найкраща за санітарними нормами шкільна будівля в Маріупольському повіті. На відкриття школи у листопаді 1895 року з Москви приїхав і сам Володимир Іванович. Архітектурний проект споруди зберігають в особистому архіві знаменитого театрального діяча в Москві, а також у меморіальному музеї-садибі Немировича-Данченка в Нескучному Великоновосілківського району, який тепер — філія обласного краєзнавчого музею. Аж до 1917 року опікуном школи була дружина режисера — Катерина Миколаївна, уроджена баронеса Корф.

А недавно з ініціативи директора меморіального музею Олександра Бугайова за підтримки голови Великоновосілківської селищної ради Сергія Тюріна відбулося відкриття пам’ятної дошки, яка засвідчує: будинок сільської школи — пам’ятка архітектури національного значення. Прикметно, що про ювілейну дату просвітянина не забули й укладачі Українського народного календаря. У ньому не лише зазначили роки життя, а й розмістили портрет педагога, що ще раз підтверджує великі заслуги Миколи Корфа у вітчизняній освіті, оскільки подібної честі удостоювали далеко не всіх згадуваних тут відомих особистостей. 

Микола КАПУСТА для
«Урядового кур’єра»