Коли кажуть про «п’яту колону», мало хто знає, що народився цей вислів у 1936 році. Іспанський генерал-франкіст Еміліо Мола, наступаючи на республіканський Мадрид чотирма армійськими колонами, заявив, що всередині столиці в нього є свої — п’ята колона, яка в потрібний момент вдарить із тилу. Вислів став означенням тих, хто підтримує зовнішнього ворога, б’є в спину. У нинішній україно-російській війні п’ята колона, хоч як прикро це констатувати, відіграє чи не головну роль. 

Та діє ще й шоста колона. Нею, сподіваюсь несвідомо, стали вітчизняні телевізійні канали, енергійно перетворюючи українців на малоросів. Ось типовий телевечір, 3 червня 2014 року, прайм-тайм. Вмикаю телевізор…

Телеканал «Україна» — «Королева игры», Росія, 17, 18 серії (2014 р.), 21.00 — 23.00.

Телеканал «Інтер» — «Станица», Росія, 4—8 серії, 20.30 — 22.30.

Телеканал «1+1» — «Я больше не боюсь», Росія, 2 серія, 21.10 — 22.10.

Телеканал «ІCTV» — «Прощай, любимая», Росія, т/с, 20.20 — 22.15.

Телеканал «СТБ» –– «Мать-и-мачеха», Росія, 18 серія, 21.00-22.00.

Телеканал «НТН» — «Улицы разбитых фонарей», Росія, 19.30 — 21.40.

«Центральний канал» — «Все включено», Росія, 13 серія, 21.30 — 22.15.

Назви серіалів навів російською, бо жоден не був дубльований, усі — з субтитрами.

Лише восьме перемикання каналів вивело мене з так званого російського культурного простору, але в український я знову не потрапив, затримавшись на «Ентер-фільмі». Бо він показував хоч і старий, але блискучий англійський серіал «Пуаро» з Девідом Суше. Та, як кажуть росіяни, «не долго музыка играла»: о 22.30 почалася «Царская охота» Катерини ІІ. Зрозуміло, «мейд ін Раша»…

Відомий історик, автор книжок «ФСБ висаджує Росію», «Корпорація: Росія і КДБ за часів президента Путіна», аналізуючи наші нинішні реалії, сказав нещодавно в одному інтерв’ю: «В інформаційній війні найголовніше — створення нового українського телебачення.

…інформаційна перемога в сучасному світі — це на 50% військова перемога». Та в інформаційній війні, про що вже неодноразово йшлося на сторінках «УК», ми у великому програші. Якщо брехливі новини від каналів РФ можна порівняти з вогнепальною зброєю, то російську серіальну «жуйку» я б порівняв зі зміїною отрутою, яка, потрапивши в організм, починає його перетравлювати ще до того, як змія проковтне паралізовану тією отрутою необачну тваринку.

Не можна спокійно ставитися до нинішнього ефірного непотребства, до безвідповідальності топ-менеджменту окремих каналів, які, до того ж закуповуючи російський контент, опосередковано фінансують інформаційну війну проти нашої держави!

Ось дві пропозиції:

♦  квотування кількості контенту з однієї іноземної держави на каналі протягом певного проміжку часу (тижня чи місяця) та великі штрафи за порушення цих квот;

♦ створення системи оподаткування телемовників, яка б мала дві шкали — менші ставки за години показу власного чи вітчизняного продукту та значно вищі за демонстрацію іноземних програм, які, зрозуміло, мають бути адаптованими до вимог українського законодавства.

Кошти від штрафів, від додаткових податкових надходжень за показ зарубіжного продукту через гранти розподіляти для виробництва вітчизняного контенту. 

Олександр МАКАРСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»