Православні та греко-католики у понеділок, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородицi – одне з 12 основних свят церковного календаря.

Про це повідомляє Укрінформ.

Благовiщення було засноване у пам’ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа. За церковними переказами, Благовіщення у Східній Церкві святкують з кінця IV-початку V століття. Обов’язковим це свято у всій Візантійській державі зробив Цісар Маврикій (582-602).

Слово «Благовіщення» означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Цього дня виконується традиційний обряд – випускаються на волю голуби – птахи, які символізують Святий Дух. У церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, аби чули весну.

Саме на Благовіщення закінчувався період, коли не можна було «рушити землі»–«ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме». Українські селяни й досі дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів. Адже, за повір'ям, від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити, тоді на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Кажуть також, що на Благовіщення птахи гнізд не в'ють і не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. А дівчата в цей день не чесали волосся, хіба що до сходу сонця. Також на це свято вони влаштовували біля церкви перший весняний хоровод –«кривий танець».

Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт – цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.