Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

Березневого дня 1865 року вперше публічно прозвучав український гімн «Ще не вмерла Україна» композитора Михайла Вербицького на вірші Павла Чубинського. Виконали твір під час концерту, присвяченого Тарасові Шевченку, в місті Перемишль (нині – Польща). Тривалий час він був національним славнем боротьби українців за державну незалежність. Із січня 1992 року звучить як Державний Гімн України, відповідну постанову про це прийняв тоді наш парламент.

Днями на Львівщині відзначили 153-ю річницю з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. Мешканці області у сотні голосів спільно заспівали «Ще не вмерла України і слава, і воля». В їхніх лавах були представники влади, громадськості, духовенство та молодь.

Принагідно зазначити, що в березні не лише вперше публічно виконали український гімн. Першого весняного місяця на білий світ 203 роки тому прийшов і автор нашого славня – композитор, священнослужитель Михайло Вербицький. З цієї нагоди теж тривали урочистості на землі, де народився й відійшов у вічність великий українець. Цього року до каплиці-пантеону, в якій похований отець Михайло Вербицький, прийшли вшанувати його пам’ять голови облдержадміністрацій: Львівської – Олег Синютка, голова Тернопільської – Степан Барна, Івано-Франківської – Олег Гонтарчук, а також голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

На завершення заходу відбулося віче, на якому, зокрема, Олег Синютка наголосив, що віддати шану Михайлові Вербицькому означає розуміти, хто ми є і куди рухаємося. По-справжньому Україна буде там, де говорять українською, де моляться цією мовою і там, де є українські могили. Ніхто і нічого в цьому світі нам не страшні, бо за нашими плечима велика історія, а перед нами – велике майбутнє.