Задля щорічного зменшення споживання тепла Мінрегіон ініціював створення фонду енергоефективності. Моделі його фінансування та бар’єри, які необхідно подолати для забезпечення економії енергії, обговорили фахівці вчора під час Міжнародного інвестиційного форуму «Попит і пропозиція в секторі опалення: усунення бар’єрів, забезпечення прозорості та впровадження енергоефективності». Участь у зібранні взяли урядовці, представники міжнародних фінансових організацій, народні депутати, експерти.

«Енергонезалежність України — це великий виклик, тому що Україна, споживаючи природний газ, використовує його неефективно. Є питання ринкових відносин в енергетичній галузі, з усіма споживачами, ринкових цін на енергоносії. Що ж робити Україні, щоб кожен громадянин отримував справедливу ціну за енергоносії й не збільшував суму, яку має заплатити? У нас є розв’язання цієї проблеми», — зауважив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Відповідь ця — у зменшенні споживання енергоресурсів, якого можна досягти насамперед завдяки стовідсотковому обліку тепла та фінансуванню проектів термомодернізації будівель і залученню до цього населення, зокрема жителів багатоповерхівок. Державні програми кредитування населення на заходи з енергозбереження, зауважив Геннадій Зубко, показали результативність здебільшого в індивідуальному житловому секторі. Щодо багатоповерхівок — тут ще належить запропонувати людям стимули, які дадуть змогу зменшити до 60% використання енергоносіїв.

Одним з найнеефективніших секторів споживання енергії фахівці назвали опалення. Втрати тепла на застарілих котельнях становлять 18%, через погані труби втрачається 20%, у не утеплених будинках — 50%. Завдяки повній модернізації житлофонду в Україні можна економити майже 9 мільярдів кубометрів газу на рік, але для цього потрібно залучити та ефективно використати майже 40 мільярдів євро.

У межах діяльності фонду енергоефективності фахівці сподіваються на посилення підтримки донорів і міжнародних фінансових організацій.

Також ішлося про необхідність зміни системи субсидування населення так, щоб отримувачі субсидій були зацікавлені у збільшенні енергоефективності своїх будинків. Фахівці зауважували, що під час зростання тарифів на газ та опалення уряд підтримав незахищені верстви населення, посиливши субсидування. Однак якщо в 2014 році на це було спрямовано 5,8 мільярда гривень, а це 1,5% держбюджету, то торік — 17 мільярдів, що становить 3% держбюджету. Цього року прогнозують 35 мільярдів, тобто 5,5% держбюджету, а наступного ця сума може зрости до 80 мільярдів, що становитиме 10% держбюджету.

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав субсидування потужним наркозом для найбідніших, замість якого потрібно ввести дієві механізми стимулювання енергоощадності, оскільки субсидії не заохочують людей до економії. Як зауважив на форумі міністр соціальної політики Павло Розенко, вивести людину з програми субсидування можна, по-перше, підвищивши рівень її життя, щоб вона могла платити повну ціну, і, по-друге, стимулюючи енергозбереження через монетизацію субсидій. Ідеться про те, щоб субсидіантові, який використав менше енергоносіїв, не зменшували суму нарахованої йому субсидії, а надавали зекономлений залишок на проведення заходів з термомодернізації його житла.

«Мета простої людини — платити менше, тому система субсидій перемагає систему енергоефективності. А щоб було навпаки, людині потрібно не лише розказати, як, приміром, створити ОСББ, а й показати, як за рахунок ОСББ вона може зменшити свій рахунок на оплату житлово-комунальних послуг».

За словами Геннадія Зубка, програма енергоефективності розрахована на 15 років. Однак найвідчутнішого результату від її впровадження маємо досягти у найближчі п’ять років. Держава, зауважив він, хоче захистити всіх. Але й споживачі також повинні активно долучитися до зменшення енергозалежності країни.