У Слов’янську вийшла друком збірка віршів тутешнього поета Миколи Сіробаби «Луна легковажності». До чергової книжки автора, члена Національної спілки письменників України увійшли переважно філософські поезії-спогади та поезії-роздуми про пережите, побачене, відчуте й осмислене ним. Його ліричний герой живе в «епоху видив, подиву й видовищ, часину трусів, струсів, потрясінь, добу недобудов, перебудови, пору руїн і лоску опостінь». Тобто він реагує на буття і небуття, час і позачасся, любов і ненависть, друзів і ворогів, пам’ять і забуття, перемоги й поразки, мову і змову, війну і мир, світло і темряву, струси і потрясіння, поступ і тло, тіло і діло, луну і відлуння… Безперечно, немало віршів написані крізь призму подій потворної гібридної війни та напівмирного життя у прифронтовій зоні, про які поет зі Слов’янська знає не з чиїхось розповідей, а з власного досвіду. Тому й має всі підстави написати у поезії «Громадянка» такі рядки:
Вже ні випивка, ні логіка не діють.
Із новин одне: бої й бої,
Всі плекають ледь живу надію,
І у кожного свої «свої».
Ми в Google+