На майданчику біля Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького зазвичай у травні з’являється справжнє Місто Майстрів. З 1989 року співробітники музею організовують тут щорічне свято «Чисті джерела», на яке запрошують народних умільців, артистів театральних, циркових та фольклорних колективів, борців із військово-спортивних клубів і, звісно, всіх жителів та гостей Дніпропетровщини. І цього року майстри запропонували на виставку ляльки-мотанки, вишиванки, глиняні глечики, солом’яні брилі, дівочі віночки, народні іграшки, талісмани-обереги тощо. Пряники з державною символікою відображали модну нині патріотичну тенденцію. Окрема експозиція — малюнки школярів та вироби музейної студії «Жива глина».
У гостей свята є чудова нагода не тільки придбати вироби, а й подивитися на те, як на гончарному крузі з’являється глиняне диво, на папері — петриківський візерунок, на полотні — витвір вишивальниці, а з лози майстер сплітає корзину, капелюх або меблі. Усе можна спробувати зробити й самому. У відвідувачів очі розбігаються, до кого ж підійти.
Народні умільці охоче розповідають про свої роботи, історію того чи того ремесла. Ось столики з різноманітними ляльками-мотанками — з лляної нитки, кукурудзи, клаптиків вовни, шкіри, бавовни, замші, з муліне і навіть із щіток, якими мастять хату.
Майстриня Людмила Корж розповідає, що роблять ляльок тільки з натуральних матеріалів. Її сусідка Тамара Макаренко додає: «А ось сакральні ляльки, які робила ще моя бабуся. Можливо, саме такі були у трипільців».
Гарний настрій на «Чистих джерелах» створюють також народні пісні і танці, конкурси та ігри. Музейники кажуть, що на своєму святі хочуть насамперед показати, як народжуються витвори декоративно-вжиткового мистецтва, розказати про історію зародження традиційних напрямів народного мистецтва краю і роль Дмитра Яворницького у його дослідженні й популяризації. І їм це, як завжди, вдалося.
Ми в Google+