З чого починається вдячність глядачів у театрі після вдалого спектаклю? З оплесків, вигуків «Браво!», букетів квітів, які дарують акторам. Саме цим нітрохи не обділили учасників фестивалю вистав для дітей та юнацтва «ТЮГ-2013». 

А ще місцеві дітлахи щедро ділилися улюбленими ласощами із сценічними персонажами, які сподобалися найбільше. Ось такий абсолютно спонтанний і позбавлений попередньої режисури вияв вдячності від малих глядачів, мабуть, є найкращою рецензією на театральне дійство в Макіївці.

Перший відкритий фестиваль театрів для дітей та юнацтва відбувся 2007 року, і відтоді кожен наступний мав якусь особливість. Приміром, у роботі «ТЮГ-2011» взяли участь працівники дитячих театрів з Аргентини, Японії, Німеччини, США, Індії та багатьох інших країн. «А нинішній, — розповідає директор Донецького академічного обласного російського ТЮГу Владислав Слухаєнко, — нарешті зібрав усі вісім дитячих театрів країни. По-друге, він отримав статус міжнародного. А ще нам вдалося залучити до роботи авторитетних критиків, і тому конкурсний показ оцінювався на високому рівні. Також заручилися підтримкою в майбутній роботі з Генеральним консульством Німеччини в Донецьку».

І ось чому. Так сталося, що відразу три театри — учасники фестивалю зі Львова, Макіївки та Одеси — запропонували глядачам виставу за п’єсою німецького драматурга Ульріха Хуба «Біля Ковчегу, о восьмій». Тобто фактично в рамках усього фестивалю відбувся ще й фестиваль однієї вистави. Тож організатори фесту відгукнулися на пропозицію Генерального консульства Німеччини в Донецьку провести подібний конкурс. У залі була присутня ціла делегація, яку очолив генконсул Матіас Кох. Як згадують актори, німці спершу були налаштовані трохи скептично. Але після вистави, зокрема театру з Макіївки, вже не шкодували компліментів і висловили готовність співпрацювати з ТЮГом.

Цікава й така подробиця: якщо на перший фестиваль приїхали всього шість театрів, то нині зібралося дев’ять, а багатьом колективам із країн ближнього і далекого зарубіжжя через об’єктивні причини довелося відмовити.

«Що найбільше сподобалося? — перепитує місцевий школяр Сашко. — Та майже все… О! Мабуть, спектакль про піратів! («Веселий Роджер» Сумського обласного театру для дітей та юнацтва). А ще, звичайно, про пінгвінів…» («Біля Ковчегу, о восьмій»).

Також діти називали «Капітан Фракас» (Харківський театр для дітей та юнацтва), «Зеленими пагорбами океану» (Київський академічний театр юного глядача на Липках), «Біжи, кролику, біжи» (Ростовський обласний академічний молодіжний театр) та інші. Паралельно з дорослим працювало дитячо-юнацьке журі, яке найкращим спектаклем фестивалю визнало романтичний фарс «Капітан Фракас». А ось авторитетне доросле журі перемогу в номінації «Кращий спектакль фестивалю» віддало виставі «Біля Ковчегу, о восьмій» у виконанні Донецького академічного обласного російського ТЮГу.

Відомий грузинський режисер, лауреат низки театральних премій Нугзар Лордкіпанідзе зізнався, що їде з Донбасу з позитивними емоціями. А вибір журі щодо кращої роботи пояснював суто професійними міркуваннями: «Я завжди повторював: одним із важливих критеріїв є точність адресата — до кого звертаєшся цим спектаклем, — розмірковує він. — Цього разу все точно розраховано. Твір написаний за психологією сприйняття дитини, мова вистави зрозуміла, весела, дотепна, пізнавальна. А ще дуже цікава режисерська робота: кожна сцена продумана».

Загалом без нагород не залишився жоден з театральних колективів. А приз глядацьких симпатій хоч і дістався тільки двом виставам — «Я не прощаюся…» (Запорізький академічний театр молоді) та «Зеленими пагорбами океану» (Київський ТЮГ на Липках), — складалося враження, міг  належати всім учасникам фестивалю. Принаймні переважна кількість глядачів, які постійно забезпечували аншлаг у залі на 499 місць, вважають саме так.