Цей позов став шостою заявою проти Російської Федерації від України, поданою до ЄСПЛ з початку російської агресії проти нашої держави. Як нагадав під час прес-конференції у Києві міністр юстиції Павло Петренко, перші чотири заяви стосуються анексії Криму, зокрема порушення прав українців та кримських татар на півострові, і порушень прав наших громадян на окупованому Донбасі. У п’ятій заяві українська сторона позивається проти Росії через викрадення і вивезення на територію РФ у 2014 році українських сиріт з інтернату в Луганській області. І хоч завдяки оперативній діяльності українських компетентних органів дітей було тоді повернуто в Україну, цей позов до ЄСПЛ «принциповий для української сторони».

Щодо шостої заяви, яку команда Мін’юсту направила до Страсбурга минулої п’ятниці, то в ній, за словами міністра, йдеться про масове й системне переслідування українських громадян на території РФ, українців, викрадених російськими спецслужбами з територій третіх країн, а також українців та кримських татар, ув’язнених у Криму.

«У цій заяві ми фактично констатуємо і вимагаємо від ЄСПЛ зафіксувати масові порушення прав людини. Ідеться про катування, обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на справедливий суд, приватне життя, свободу висловлювання поглядів, зібрань та об’єднань з боку російського режиму проти українських громадян», — заявив Павло Петренко.

Цю заяву працівники Мін’юсту в співпраці зі співробітниками Генпрокуратури АРК та правозахисниками Української Гельсінської групи з прав людини готували протягом трьох місяців. Її обсяг становить 130 сторінок, а докази проти російських посадовців, правоохоронців і силовиків, причетних до катувань, знущань та винесення незаконних вироків 71 українському громадянину, зайняли 3 тисячі сторінок.

За словами уповноваженого українського уряду в ЄСПЛ Івана Ліщини, у процесі розгляду цієї справи за потреби Київ готовий надати суду ще й відео- та аудіодокази. У Мін’юсті наголошують, що якщо під час розгляду справи з’являтимуться факти і повідомлення про нових українських політичних в’язнів у Росії, цю інформацію додаватимуть до заяви.

Павло Петренко пояснив, що головна мета позову — отримати рішення ЄСПЛ, в якому було б констатовано всі вказані в ньому порушення з боку Росії. Так це рішення юридично зобов’яже РФ звільнити українців. Окрім того, Україна паралельно започатковує процес вироблення нового санаційного списку, до якого увійдуть громадяни РФ, причетні до порушень прав ув’язнених українців.

«Цією заявою ми доводимо, що українців на окупованих територіях і в РФ російська влада переслідує виключно за ознакою національності, віросповідання і за їхні політичні переконання», — констатував міністр. Він висловив сподівання, що ЄСПЛ визначить цю справу як пріоритетну і розгляне її оперативно, «адже у ній ідеться про долі людей, які перебувають у неволі в дуже небезпечних для їхнього життя і здоров’я умовах».

Іван Ліщина розповів журналістам про підготовку матеріалів для заяви. За його словами, методи російських правоохоронних органів у фабрикуванні псевдосправ проти українців нагадали йому методи роботи НКВС 1930-х років, коли із затриманого тортурами та катуванням вибивали свідчення проти його знайомих.

Цей позов українського уряду підтримують і правозахисники. За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свиридової, експерти організації займаються супроводом індивідуальних скарг багатьох жертв російської агресії й українських політичних в’язнів.

«Але наявність міждержавної скарги посилить позицію індивідуальних позовів і покаже масштабність і системність переслідування українців на окупованих територіях», — сказала Дар’я Свиридова.

Вона повідомила про тривожну тенденцію зокрема в окупованому Криму, де окупаційна російська влада чинить тиск та переслідує адвокатів, які наважуються захищати кримських татар та українців, котрих кинули за ґрати з політичних мотивів. За її словами, лише за останні кілька місяців було зафіксовано понад 10 випадків тиску на професійних адвокатів, які працюють за цими справами: їм погрожують, проводять обшуки у їхніх помешканнях і позбавляють волі. Тож міждержавний позов України до ЄСПЛ — це ще й шанс захистити інтереси цих людей.