В одному з музеїв Ірландії вчені випадково знайшли відбитки найдавнішої мокриці на Землі. Це говорить про те, що членистоногі почали заселяти сушу вже 360 мільйонів років тому. Результати дослідження опублікував науковий журнал Biology Letters.

«Генетичні дослідження показують, що ця група ракоподібних з'явилася майже 450 мільйонів років тому. Однак до недавнього часу нам не було відомо жодного прикладу того, як ці членистоногі виглядали у той час. Ми не знали навіть, де вони жили – на суші чи у воді. Наше випадкове відкриття істотно просунуло вивчення історії і еволюції і мокриць, і колонізації суші», – зазначила Нінон Робін з Університетського коледжу Корка.

Вважається, що багатоклітинні організми почали колонізувати сушу приблизно 375-370 мільйонів років тому, в кінці девонського періоду. У цей час з води первинного океану Землі одночасно вийшли стародавні лопастепірі риби і кілька видів членистоногих.

Точна історія колонізації суші залишається предметом суперечок, так як в гірських породах майже не збереглося залишків хребетних і безхребетних тієї епохи. Через це вчені не можуть визначити, чому предки людини і всіх інших сухопутних організмів пристосувалися до життя в абсолютно новому середовищі.

Робін і її колеги випадково наблизилися до отримання відповіді на ці запитання. Вивчаючи одну з найстаріших скам'янілостей девонського періоду, вчені несподівано для себе виявили, що це найдавніша сухопутна мокриця. Її вік палеонтологи оцінили в 360-370 мільйонів років.

Скам'янілість знайшли в Ірландії ще на початку XX століття. Це не скам'яніла тварина, а її відбиток. Вчені припускали, що це істота – її назвали Oxyuropoda – жила в палеозойських морях, проте не могли визначити його точну видову приналежність.

Дізнатися про Oxyuropoda більше допомогла цифрова мікроскопія, ультрафіолетові камери та інші сучасні інструменти дослідження скам'янілостей. Нове дослідження показало, що раніше палеонтологи зробили при вивченні цієї скам'янілості безліч помилок. Зокрема, Робін і її колеги з'ясували, що структури, які вчені вважали «очима» Oxyuropoda, насправді були випадковими наслідками скам'яніння, а гіпотетичні антени цього ракоподібного насправді були його кінцівками і компонентами щелеп.

Cтруктура цих кінцівок та інших частин тіла Oxyuropoda вказує на те, що ця істота була не морським ракоподібним, а сухопутною мокрицею. Це одночасно робить його поки найдавнішим представником свого роду на Землі і одним з перших тварин, які почали жити на суші в палеозойську еру.

Робін і її колеги вважають, що стародавні безхребетні колонізували сушу дуже швидко. Вчені сподіваються, що інші стародавні скам'янілості перших сухопутних тварин допоможуть зрозуміти, чи було це характерно для інших предків сучасних мешканців континентів.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»