Роботу комунального сектору слід спрямувати насамперед на поліпшення якості послуг для споживачів і задоволення їхніх потреб. Але система теплопостачання та опалення в містах застаріла. Отже, в багатьох населених пунктах і громадах ще у 2015 році закінчилася дія схем теплопостачання. Тож маємо говорити про розроблення й втілення нової схеми теплопостачання міст України, яка діятиме за новими умовами, технічними стандартами, директивами й законодавством.

Про це віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко сказав на Міжнародному конгресі «Інституційні й технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства», який відбувся у межах міжнародних спеціалізованих виставок «КомунТех-2018», «Aqua Ukraine-2018», «Енергоефективність. Відновлювана енергетика-2108».

Віце-прем’єр подякував міжнародним партнерам, які взяли участь у конгресі і з якими, за його словами, міністерство вже давно співпрацює не лише в аспектах енергозбереження та енергоефективності, а й загалом у напрямі модернізації житлово-комунального сектору та імплементації європейських директив з енерго­ефективності.

Він зазначив, що в нас вже поступово формується відповідальний споживач комунальних послуг: нині створено близько 32 тисяч ОСББ. А коли в будинку з’являється відповідальний власник, держава має його підтримати й надати необхідну фінансову допомогу. Також ОСББ можуть залучати гранти від закордонних фірм-партнерів, допомогу місцевих муніципалітетів і віт­чизняних банків. І ці кошти, на переконання Геннадія Зубка, слід спрямовувати не лише на заходи енергоефективності, а й на  модернізацію комунальних мереж будинків загалом.

Уже ефективно працюють програми «теплих» кредитів. Відбувається це у два етапи: облік споживання енергії індивідуальним для будинку тепловим пунктом, а також можливість регуляції подачі тепла та утеплення місць загального користування мешканців (сходинкових майданчиків і побутових приміщень). Ухвалено рішення дозволити встановлювати індивідуальне опалення у квартирах будинків з вертикальною розводкою тепломережі, якщо згоду на це дала понад половина мешканців.

А в першому кварталі наступного року має запрацювати фонд енергоефективності. І хоч поки що Україна не лідер з енергоефективності серед країн Європи, маємо амбіційні плани.

На шляху до цього у 2018 році в Україні впроваджено сертифікат енергоефективності будинків, з якого зрозумілі проблеми в конкретній споруді, що і як потрібно зробити для поліпшення її стану. Підготовлено й сертифіковано за європейською методикою перших вітчизняних енергоаудиторів, які проводять такі перевірки й надають рекомендації керівникам ОСББ.

Україна рухається до того, щоб імплементувати закон про житлово-комунальні послуги, щоб будинки, які йдуть в управління, отримали змогу впроваджувати енергоефективні заходи. А ще наступного року планують вирішити питання монетизації субсидій — щоб ті, хто їх отримує, не стримували прагнення решти мешканців запроваджувати заходи з модернізації та енерго­збереження.

«Багато комунальних підприємств подали документи на реструктуризацію боргів, знявши із себе у такий спосіб навантаження штрафних санкцій. Тож розраховуємо, що цей рік таки стане роком фінансової стабілізації для теплопостачальників і водоканалів. А в майбутньому ми хочемо побачити, як їх модернізують», — наголосив урядовець.

Він хоче бачити розвиток енергоефективності не лише в комунальному сегменті, а й на підприємствах, які споживають багато енергії для випуску продукції. А ще в країні є чималий муніципальний сектор, який не всюди і не завжди ефективно споживає тепло, через що держава втрачає кошти. Це стосується комунальних підприємств, які постачають тепло й воду до приватних споживачів та в бюджетній сфері. Щодо таких підприємств слід застосовувати повну реновацію, щоб зробити їх насправді ощадними й ефективними, резюмував Геннадій Зубко.