Генетики з міжнародного дослідницького консорціуму Wheat Genome Sequencing завершили роботу над розшифровкою ДНК м'якої пшениці. На це дослідження вчені з 20 країн витратили 13 років безперервної роботи.

Про це повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на іноземні ЗМІ.

Як і тисячоліття тому, так і сьогодні пшениця дає людству більше калорій, ніж будь-яке інше джерело їжі. Її одомашнення та розведення розпочалося 14-12 тисяч років тому і призвело до створення десятків корисних сортів. Тим часом цілеспрямоване виведення нових різновидів пшениці досі залишалося нездійсненним за цілком банальної причини: геном пшениці ніяк не вдавалося розшифрувати.

ДНК пшениці приблизно уп'ятеро більша за людську, причому кожна 21 хромосома міститься не в двох, а в шести різних копіях – і кожна з них на 85 % складається з довгих повторів, так що розрізнити їх вкрай складно.

Справа в тому, що сучасна м'яка пшениця Triticum aestivum утворилася від трьох різних рослин: спершу, близько 500 тисяч років тому, дика пшениця в природі зхрестилася з невстановленим злаком, утворивши пшеницю Triticum turgidum – з неї ще в неоліті вивели тверді сорти. Таким чином, у пшениці вже було по чотири копії хромосом, а потім, вже зусиллями людської селекції, до них додалася ще пара – від знову ж неідентифікованої рослини. Так м'яка пшениця отримала «шестірний», гексаплоїдний набір генів, а генетики – головний біль.

Для розшифрування геному ще в 2005 році створили міжнародний дослідницький консорціум Wheat Genome Sequencing і лише тепер, 13 років потому, вчені представили результати цієї масштабної роботи.

У статті, опублікованій в журналі Science, вчені повідомляють про перші знахідки, зроблені серед 107 тисяч генів у ДНК пшениці. Тепер їх колеги зможуть виводити нові сорти, цілеспрямовано змінюючи роботу відповідних генів, так що ця наукова стаття матиме величезний вплив як на повсякденне життя, так і на майбутні врожаї.

Уже перші результати дозволили вченим локалізувати деякі важливі гени – скажімо, присутній не у всіх трьох наборах хромосом ген GBSS, який генетики назвали «ключовим для якості локшини». 

Розкриття таємниці генома допоможе селекціонерам у виведенні нових сортів пшениці, які будуть стійкіші до зміни клімату і хвороб. На основі даних консорціуму Кертіс Позняк і Кірбі Нільсен з Університету Саскачевану в Саскатуні, Канада, знайшли ген, який зміцнює пшеничні стебла, вони стають жорсткішими і, отже, більш стійкими до комах-шкідників.

ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»