«Ви передали дітям хліба…»

«Ви передали дітям хліба (а ще — цукру, чаю, фруктів)!» — саме так тепер кажуть представники контролюючих інстанцій директорам дитячих оздоровчих комплексів. І, відповідно, штрафують не по-дитячому: «Агатівці» на Рівненщині фінінспекція вже нарахувала понад 15 тисяч гривень, «Корчагінцеві» — 4 тисячі. Із тих коштів, які сама ж держава й надала на оздоровлення дітей через здешевлення вартості путівок. Адже оздоровчі заклади — установи неприбуткові. Виходить, наші з вами діти страждають двічі: і коли їм недодають «зайвого» шматка хліба чи півложечки цукру, і коли від них забирають кошти на майбутню закупівлю продуктів.

Звичайне яблуко — це забагато

Скажете, у ХХІ столітті таке нонсенс. Безперечно. Але, стверджують рівненські директори, від цього стогне вже вся Україна!

Перевіряльники посилаються на постанову Кабміну №1591 від 2004-го, за якою оздоровлювали дітей 10 років. З тими самими нормами, які нині чомусь активно працюють проти дітей. Одне слово, закон, чи то пак урядова постанова стала отим «дишлом», яке начебто з благородною метою повертають у бік державного бюджету. Хоча зміни до неї, з якими погодився навіть Мінфін, вже не один місяць лежать у Мінсоцполітики.

— Якщо кошти, які держава надає на організацію оздоровлення дітей, у нас заберуть через штрафи, буде знівельовано саму ідею літнього відпочинку й оздоровлення, а ми просто не виживемо, — каже директор ДСОК «Агатівка» Петро Стахов. — Бо виходить, що держава однією рукою нам їх дає, іншою забирає.

— Де взяти яблук, які важили б рівно по 100 грамів? — бідкається директор «Корчагінця» заслужений працівник освіти України Іван Дячук. — Така тепер денна норма фруктів на дитину — і ні грама більше! Тоді як в інтернатах — 300 грамів. Чи порцій морозива по 30 грамів — бо саме стільки дозволено дати солодощів. Та головне, як з одного грама чаю (у традиційному порційному пакетику 2 грами. — Авт.) приготувати аж 5 його склянок, та ще й майже без цукру? Цукру дозволено лише 50 грамів на день, тож і компотами й какао тепер працюємо виключно на відходи. Бо навіть порція українського борщу передбачає 2 грами цукру. Батьки ж дедалі настирливіше питають: що це за оздоровлення таке, коли старші діти напівголодні?

Кому на заваді оздоровниці?

Справді, підліткові надто важко вдосталь наїстися за нормами… дитячого садка. А саме до них, а не, скажімо, до шкіл-інтернатів, чомусь прирівняли в цьому плані літні оздоровчі комплекси.

— Я в «Корчагінці» 33 роки, від моменту закладання першого каменя, — веде далі патріарх з організації дитячого оздоровлення України Іван Дячук. — Працював, так би мовити, в різних суспільно-економічних формаціях. І завжди чув одне: дай дитині більше. Так і намагався робити. Але щоб від дітей, та ще й іменем держави, забирати… І вираховувати до грама… Так, знаєте, й до «трьох колосків» недовго.

І це попри те, що тендери на оздоровлення пройшли ще в лютому, тож вартість путівки формувалася за тодішніми цінами. Вихід є: Закон «Про державні закупівлі» дозволяє збільшити вартість путівки на індекс інфляції, але ж цим теж ніхто не заморочується! Вже не кажу про ціни на електроенергію, воду, бензин, продукти харчування. Одне слово, як хочеш, так у задеклароване в лютому й вкладайся. Та ще й штрафи справно сплачуй. Тут уже й справді з водою вихлюпнули дитину!

Назвати все це державницьким підходом язик не повертається. Радше навпаки — спланованою акцією на знищення оздоровниць. І доки в Мінсоцполітики рапортують про рекордно високі цифри цьогорічного оздоровлення, батьки (сама бачила) мовчки тягнуть до таборів валізи з харчами. Поки що мовчки…

Натомість директори не знають, до чого їм готуватися: вочевидь, тепер уже до гарантованих штрафів, розмір яких часто залежить від настрою самого контролера. Бо ці люди зазвичай не усвідомлюють, що вони отримують зарплату з бюджету, який наповнюється тільки тому, що хтось у цій державі ще працює…