Вочевидь, є певна історична закономірність у тому, що нині, як і сто років тому, євроспільнота знову занепокоєна загрозами миру і правопорядку. Про це зокрема йшлося минулого тижня  у Відні на міжнародній конференції «1914 — крах світового порядку: це демократичний мир та альтернатива», приуроченої до 100-річчя від початку Першої світової війни.

У великій програмній доповіді голова Парламентської асамблеї Ради Європи Анн Брассер, говорячи про події в Україні, зазначила: «Наш обов’язок — нагадати всім нашим державам-членам про правила та привернути увагу до того, що є неприйнятним. Перша світова війна навчила нас, що відкладання рішення — фатальна помилка».

Згадуючи про можливість того, що Росія може «вийти» з РЄ, або побачити, як оскаржуватимуть повноваження її парламентської делегації у ПАРЄ, вона заявила: «Членство в РЄ грунтується на зобов’язаннях. Вступ до Ради Європи — це вибір, проте членство передбачає дотримання правил. Ці правила включають застосування погроз — чи економічних, чи застосування сили».

Тож закономірно, що на весняній сесії ПАРЄ європарламентарії розглядатимуть запит на проведення термінових дебатів щодо загроз функціонування демократичним інституціям в Україні. Та вже зараз їхня  позиція чітка і зрозуміла. Так, голова ПАРЄ засудила рішення Росії визнати незалежність Криму, зазначивши: «Я засуджую в найбільш жорстких виразах рішення Росії визнати незалежність Криму та включити його до складу РФ, що є порушенням Статуту і головних принципів РЄ, а також зобов’язань Росії перед організацією. Всі держави-члени Ради Європи мають поважати суверенітет і територіальну цілісність інших держав».

Однозначне несприйняття ініціатив самопроголошеної влади Криму висловив і голова Конгресу місцевих і регіональних влад  Ради Європи Хервіг ван Стаа. Ситуація в Україні стала провідною темою на черговій сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, який  25-26 березня проходить у Страсбурзі (Франція).

У своїй декларації Конгрес висловив глибоку стурбованість розвитком ситуації в Україні, зокрема нападками РФ на територіальну єдність нашої країни. У цьому документі зокрема зазначається, що КМРВ РЄ не сприймає легітимності  референдуму, який відбувся 16 березня цього року в АР Крим у порушення Конституції України,  без мінімальних демократичних гарантій, що повинні мати місце за будь-якого голосування.

Євроконгресмени назвали цей, так званий референдум,  «псевдо-консультацією», яка « не повинна братися до уваги для зміни кордонів між Росією та Україною». Відповідно Конгрес засудив російську анексію Криму з порушенням міжнародного законодавства, зауваживши, що це вперше з часів Другої Світової війни порушення міжнародного права в Європі.

Важливий і такий посил зі Страсбурга: згаданою декларацією Конгрес висловив «свою підтримку новим українським органам влади в будь-яких їхніх ініціативах з посилення демократії в Україні та забезпеченні справжнього діалогу між всіма політичними силами».

Прагнення європейських конгресменів — вимагатимуть від РФ поваги до територіальної цілісності України, виведення збройних сил з її території та виконання її зобов’язань як члена організації.

Як бачимо, європейські партнери України не залишають нас наодинці з підступним агресором. Водночас вони наголошують на важливості якнайшвидше об’єднати зусилля представників влади, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних організацій усього світу довкола забезпечення миру і стабільності на континенті і в Україні, громади якої у вирішальний для країни час засвідчили свій європейський вибір.

Від нас чекають конструктивного внутрішньополітичного діалогу, наслідком якого стануть невідкладні реформи — конституційна, місцевого самоврядування та адміністративно-територіальна, що забезпечать в країні демократичні політичні й адміністративні інститути.

Показово, що європейські конгресмени вже підтримали проголошений чинним українським  урядом курс на реформування місцевого самоврядування та децентралізацію влади. Європейський комітет з демократії і врядування РЄ на початку квітня запланував обговорити питання допомоги нашій країні із представниками відповідних міністерств країн-членів Ради Європи. А Програма Ради Європи з підтримки місцевого самоврядування в Україні готова  забезпечити можливість роботи з українським  урядом кращих експертів з розвитку місцевої й регіональної демократії.