Опалювальний сезон цього року закінчується раніше, ніж зазвичай. Виняток становлять тільки комунальні заклади охорони здоров'я, дошкільної та позашкільної освіти — там тепло відключатимуть тільки за рішенням керівників, наприклад головного лікаря. 

Якщо врахувати, що по області у цілому успішно провели програму децентралізації теплового господарства, то й люди у своїх помешканнях, оснащених індивідуальним опаленням, теж самостійно вирішуватимуть — чи достатньо тепло за вікном, аби витрачати зайві гроші на газ, який подорожчав.

І саме у зв'язку з різким підвищенням вартості блакитного палива обласна влада Луганщини планує перевести опалювальні газові котельні на водно-вугільну суміш.

«Ми зараз активно займаємося цими проектами. Плануємо вже до початку осіннього опалювального сезону переобладнати всі котельні, щоб спокійно увійти в зиму», — заявила під час брифінгу перший заступник голови облдержадміністрації Ірина Веригіна.

«УК» вже неодноразово писав про те, що луганські вчені вивели на етап впровадження енергозберігаючу технологію, яка заснована на спалюванні водно-вугільного палива. НДІ «Вуглемеханізація» займався такими розробками ще у 80-х роках минулого століття, але через дешевий тоді газ така тема була неактуальною. Тепер ситуація змінилася, фахівці активізували цей науковий напрям. Для приготування водно-вугільного палива спеціальним чином утворюють суміш із дрібнодисперсного вугілля з водою та хімічними добавками.

Згодом виникає маса, яка за своїми реологічними властивостям нагадує мазут. Оскільки її горіння відбувається в парах води, іде активне окислення вуглецю, і в цьому полягає перша перевага водно-вугільного палива — повнота згоряння вугілля. Зменшується й чисто механічний недопал, менше утворюється чадного газу і викидів в атмосферу шкідливих речовин (у 3-5 разів). Водно-вугільне паливо не токсичне й вибухобезпечне, у приготованому вигляді воно зберігає свою стабільність та властивості. Його можна перевозити залізничними та автоцистернами і можна перекачувати по трубопроводах.

І ще одна користь від впровадження наукових розробок: отримання нового енергетичного джерела може дати імпульс розвитку вугільної промисловості. Адже зараз маємо профіцит вугілля, а якщо його використовувати у системі опалювання — значні запаси підуть для цієї справи.

Та найголовніше — заздалегідь такого палива країна заготовила вдосталь, тим більше, що в такому випадку у топку йдуть навіть колишні вуглевідходи. А це шлами та шахтні «хвости», які зазвичай залишаються під час розробки копалень і забруднюють атмосферу.