З віком наші очі втрачають здатність швидко зосереджуватися на близьких та далеких предметах. Доводиться носити окуляри. Що може зробити наука, аби допомогти нам зберегти гостроту зору на довгі роки?
Пресбіопія (аномалія рефракції ока) є загальною проблемою для певного віку, але її причини досі не з’ясовані. Є докази, що з віком кришталики ока втрачають еластичність та здатність змінювати дистанційний фокус.
Марія Хесус Бланко Монтес, пацієнт, що страждає на пресбіопію:
«Приблизно після 40 мій зір із близької відстані почав погіршуватися. Хотілося б обійтися без окулярів для читання, а тому я прийшла до лікарні, аби мені допомогли із цією проблемою».
Очні хірурги можуть замінити «зношений» кришталик на штучний імплант, багатофокусну лінзу, яка дозволяє бачити водночас і близькі, і далекі предмети. Це часто робиться, коли оперують катаракту. Проте багатофокусні лінзи – недосконалі.
Іґнасіо Хіменес Альфаро Мороте, голова відділку офтальмології, лікарня Фундації Хіменеса Діаса:
«Було б чудово винайти більш фізіологічне розв’язання проблеми пресбіопії, аби фізіологічно відтворювалася поведінка людського кришталика ока. Лінзи, які ми вживлюємо, кореґують близький, далекий та середньодистанційний зір, але це не «запускає» механізму пристосування».
Тож як зробити лікування пресбіопії більш ефективним?
Вчені, що працюють у межах проекту ЄС, виробили знаряддя, що можуть допомогти розв’язати проблему виготовлення більш органічних імплантів, що могли б змінювати форму природним чином.
Сусана Маркос, дослідник у галузі оптики та біофотоніки:
«Ми вважаємо, що за лінзами із властивістю пристосовуватися – майбутнє, адже вони відтворюють функції молодого кришталика у людському оці».
Лазерні інструменти дозволяють досліджувати внутрішню структуру ока, допомагаючи хірургам вибрати найбільш відповідну лінзу.
Сусана Маркос:
«Можна навіть робити персоналізовані внутрішньоочні лінзи, розроблені спеціально для кожного пацієнта на підставі інформації, зібраної цими інструментами».
За допомогою цифрової моделі ока медики зможуть виготовляти гнучкі імпланти. Їх форма уможливлює під’єднання до м’язів ока, так, як був приєднаний кришталик, що замінюється.
Андрес де ля Ос Дуран, дослідник-біомеханік:
«Таке під’єднання дозволяє перевести силу м’язів у гнучкість лінзи. Це уможливлює деформацію поверхні. А коли ми змінюємо форму поверхні, то змінюємо і фокус».
Дослідники кажуть, що лазерні інструменти можна зробити компактними і легкими для використання у клініці. Це дасть офтальмологам ефективне знаряддя допомоги пацієнтам із пресбіопією.
Карлос Дорронсоро, дослідник у галузі фізичної оптики:
«Ми сподіваємося, що ця система допоможе пацієнтам наперед пересвідчитися, як вони бачитимуть після операції. Вони знатимуть, як внутрішньоочний імплант змінить їхній зір. Завдяки цьому, вибір лінз буде оптимальним».
Ми в Google+