Відповідно до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та регламенту ЄС №852/2004, якого Україна має дотримуватися згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, наші виробники повинні запровадити в себе систему оцінки якості НАССР (укотре зауважимо: це латинська абревіатура, яку треба вимовляти «ХАССП» і ніяк інакше).

Це не збірник стандартів якості, як іноді помилково вважають, а система оцінки якості харчових продуктів на всіх етапах їхнього виробництва. Скажімо, якщо йдеться про виробництво молочних продуктів, то оцінювання якості згідно з НАССР має починатися не з оцінки якості готового продукту, а набагато раніше, з дослідження здоров’я корів і чистоти пасовища для них.

Ігнорувати цю систему Україна не може, якщо і надалі прагне до інтеграції в Європу. А ось із реалізацією цих засад на практиці виникають проблеми, зауважує координатор аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старикова.

Поки що Європа не надто наполягає на негайному впровадженні в Україні своєї системи, але цілком із порядку денного її не знімає — запроваджувати все одно доведеться. Інакше ринок ЄС для нас закриють, а з огляду на експортну орієнтацію значної частини нашого АПК це стане болісним ударом.

Однак, зазначає експерт, власних обігових коштів підприємств на це зазвичай не вистачає, бо іноді запровадження НАССР потребує істотної зміни технологічного процесу, тож і витрати будуть чималі. На банківське кредитування надії мало, оскільки кредитна система у нас і досі не надто ефективна, попри деякі урядові заходи. Варто додати, що низькі відсотки за кредитами можуть бути лише за умови стабільності економіки країни загалом і національної валюти зокрема, а цього поки що не спостерігаємо. Навпаки, є заяви про ледь не необхідність інфляції.

Єдиним прийнятним виходом вбачається залучення інвестицій, однак, на думку Лариси Старикової, інвестиційний клімат такий самий поганий, як і багато років тому. Причина цього — та сама економічна (й політична) нестабільність, загрози і навіть обіцянки інфляції, кризовий стан правоохоронної, зокрема судової системи, фактичний брак гарантій прав власності.

До цього експерт додає хаотичну законотворчість. Експерти намагаються застерігати про негативні наслідки непродуманих законодавчих рішень. Але до їхньої думки майже ніколи не дослухаються, хіба що заднім числом, коли справу вже зроблено і її наслідки помітні. Це також впливає на інвестиційний клімат.

То що, виходу нема? Все-таки є. Розроблення технологічної схеми запровадження НАССР на окремому підприємстві справді потребує великих витрат. Проте галузева асоціація, що об’єднує сільгоспвиробників певного напряму діяльності, може розробити типові методичні вказівки із запровадження системи контролю якості на підприємствах. Тоді впровадження такої системи на окремому підприємстві потребуватиме лише невеликих коректив і обійдеться значно дешевше.