Єрківську об’єднану територіальну громаду, що в Катеринопільському районі на Черкащині, створили однією з перших в області ще у 2015 році. Жили селяни тоді бідно, незатишно. Розбиті дороги, захаращена відходами територія, занедбані навчальні заклади, медична амбулаторія на межі закриття. Усі ознаки депресії. Щоб вивезти сміття чи закидати яму на шляху, доводилося випрошувати кошти в районній раді. Адже всі зібрані податки, які надходили від підприємств, віддавали в район, який і розпоряджався ними на власний розсуд.

У зв’язку з децентралізацією та реформою місцевого самоврядування ситуація докорінно змінилася. Тепер бюджет ОТГ становить понад 30 мільйонів гривень. Його наповнюють завдяки податкам від елеватора та кількох невеликих місцевих підприємств, зокрема гранітного кар’єру та харчового підприємства.

— До об’єднання, — пояснив голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий, — це був бюджет проїдання, бо тих коштів вистачало тільки на заробітну плату. Тепер на сесії ухвалили  рішення: щомісячно з нашого бюджету надавати певну суму для різних видів допомоги — на лікування чи операцію, у зв’язку зі складними життєвими обставинами. Загалом це приблизно 3 мільйони на рік.

Після об’єднання трьох сіл (Єрки, Радчиха та Залізнячка) у громаду стала поліпшуватися ситуація в охороні здоров’я. Крім державної програми «Доступні ліки», тут ухвалили місцеву, щоб люди безплатно могли отримувати медикаменти. Для цього та на придбання витратних медичних матеріалів для населення громада витрачає 450 тисяч гривень на рік. Ще 300 тисяч щорічно передбачають на лікування зубів. Послуги та процедури в місцевій амбулаторії та двох фельдшерсько-акушерських пунктах також безплатні. У селі Радчиха тимчасово  немає лікаря, проте за графіком сюди приїздить і лікар, і лаборант із Єрок (до речі, лікарі до Єрківської ОТГ перебираються навіть із Черкас, бо громада забезпечує їм житло і всі умови для роботи). Нині для громади першочергове питання — ремонт даху місцевої амбулаторії.

Реформи торкнулися й освіти. Місцева школа найбільша в районі, тут  понад 500 учнів. Шкільний автобус щодня доставляє учнів із кожного села громади. Тут скасували батьківські внески на ремонти, закупівлю техніки та штори. Щороку на це в бюджеті громади тепер передбачають мільйон гривень. Безоплатно учні відвідують майже три десятки гуртків і музичну школу. У єрківській школі, приміром, працює радіогурток, учасники якого виборюють перші місця на всеукраїнських змаганнях (12-річна Кіра, онука секретаря Єрківської селищної ради Алли Яременко, недавно обійшла дорослих радіолюбителів). За харчування дітей у школі та садочку також платить громада — до 400 гривень на місяць на дитину.

А для людей похилого віку в Єрках діє Територіальний центр, під опікою якого перебувають 85 жителів громади.

У Радчисі й Залізнячці поки що немає відокремлених місць адміністраторів ЦНАП, проте всі документи для вирішення земельних чи соціальних питань щодня оперативно потрапляють до ЦНАП, відкритого у Єрках торік за сприяння Програми «U-LEAD з Європою».

Фактично об’єднана територіальна громада тепер у змозі сама себе фінансово забезпечити. Єрківська ОТГ щороку віддає понад 2 мільйони гривень у державний бюджет. Державної допомоги вже не потребує. Там навіть створили власну пожежну службу, яка обслуговує весь район. У планах — будівництво водогону та створення поля сонячних батарей.

— У нас ніби великий будівельний майданчик: щодня у громаді щось будують або ремонтують, бо тепер у нас є для цього всі можливості, — каже Леонід Польовий. — Усе, що нам дісталося у спадок, було в жахливому стані, тепер ми поступово приводимо його до ладу. Власні надходження громади, що об’єднала майже 5600 жителів, становлять 21,5 мільйона гривень. Із субвенціями бюджет громади — 33,5 мільйона гривень.

За словами Радчиського сільського старости Валерія Гончара, від часу об’єднання у громаду в селі постійно відбуваються позитивні зрушення: поліпшується освітлення вулиць, ремонтують дороги і тротуари, створили дитячий та спортивний майданчики, подбали про вивезення побутових відходів, розв’язують проблему забезпечення якісною питною водою. Працюють над облаштуванням центру села. Усе це — десятки малих і великих удосконалень, що роблять комфортнішим життя місцевих жителів.