СКАРБНИЦЯ

Волинські суди прийняли рішення про обмеження двадцяти волинянам їхнього права на виїзд за кордон

Такі дії на підставі Закону України «Про виконавче провадження» вчинені за наполяганням податківців щодо бізнесменів, які «забули» розрахуватися з бюджетом. І, водночас, для відпочинку або у ділових справах не проти побувати за межами України.

Відтепер занадто підприємливих волинян, а також керівників фірм, котрі заборгували державі податки, на підставі рішень судів внесено в «невиїзні» списки і вони не мають права залишати територію України. Їхній податковий борг становить понад 300 тисяч гривень.

Цей список поповнюватиметься. Адже протягом минулого року  волинські податківці ініціювали розгляд справ у судах ще 236 справ щодо тимчасового обмеження у праві виїзду волинян-боржників, які заборгували державі кілька мільйонів гривень.

У податковій службі Волині запевняють: рішення суду щодо  тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржників бюджету,  як правило, ухвалюють в інтересах держави. Тож справедливе рішення суду очікує на всіх, хто має податковий борг.

Такі жорсткі дії митарів скоріше виняток, ніж правило.

Волинські податківці дедалі більше стають сервісною службою, що зорієнтована на надання послуг бізнесу. Тепер, обираючи адреси для перевірок, вони застосовують ризикоорієнтований підхід. Та й то із такими підприємцями, як правило, спочатку ведуть профілактичні бесіди про необхідність чесної сплати податків.

— Але якщо не допомагає і це — тоді вже до бізнесменів приходить перевірка, — повідомила заступник голови ДПС у Волинській області Інна Степанюк. — Такий підхід із наведення порядку з податковою звітністю дає результат. А такий захід впливу, як заборона виїзду за кордон, — винятковий. Головна його мета — показати, що держава з хитрунами в хованки не бавитиметься.

Управлінці області пам’ятають слова керівника виконавчої влади регіону Бориса Клімчука, сказані ним два роки тому на щопонеділковій оперативній нараді: «Забороняю податківцям ходити з перевірками на підприємства, що добровільно сплачують податки і офіційно виплачують людям нормальну зарплату. Бо гроші люблять тишу. І бізнес має займатися справою та підтримкою через податки держави, а не зустрічами-випровадинами податкових інспекторів».

Позитивний результат зміни філософії й перебудови методів діяльності податківців не забарився.  Торік до державної скарбниці бізнес краю без фіскального тиску недалеких минулих років сплатив 2,104 мільярда гривень. Це на 14% більше, у 2011-му.